Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.
wishlist
Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.

Філіп Сендс: «Моя книга – про ідентичність і пам'ять»
Днями українською світ побачила книга «Східно-західна вулиця. Повернення до Львова» юриста-міжнародника Філіпа Сендса, присвячена життю та праці видатних львівських юристів Герша Лаутерпахта і Рафала Лемкіна, котрі заклали підвалини сучасного міжнародного кримінального права. І вже вчора у стінах «Першого театру» під час презентації в рамках 24-го Форуму видавців львів`яни мали нагоду дізнатися більше про видання, про те, чому українці так мало знають про спадок Лаутерпахта та Лемкіна, про зв’язок культури з політикою, про важливість проговорення тем злочинів проти людяності та про нашу історичну пам’ять. До розмови долучився відомий британський нейрохірург та друг Філіпа Генрі Марш, науковий редактор книги Ігор Городиський та головний редактор «Видавництва Старого Лева» Мар`яна Савка.
 
Філіп Сендс розповів, як народилася книга про львівських юристів Герша Лаутерпахта, Рафала Лемкіна, Манфреда Лакса та Луїса Сона й чому настільки важливою для нього є це видання, теми, що у ньому розкрито, та сам Львів. Виявляється, вперше автора запросили до Львова у 2010-му році з лекцією. Тоді він навіть не знав, де ж знаходиться Львів. 
 
 
«Потім я дізнався, що Львів має багато назв – і Львів, і Лебмерг, і Леополіс… Один з варіантів назви міста був мені дуже відомим – Лемберг. Бо тут жив мій дідусь. І ми знали, що мали тут якісь родинні зв’язки, але він про це ніколи не розповідав. Сталося так, що він поїхав до Відня, і вже з Відня змушений перебратися у Париж, бо був єврейського походження. Мій дідусь виїхав зі Львова у 1914 році, він покинув свою родину тут. Тут знаходилось близько 80-ти членів його родини. Але до 1945-го дожив лише він. Я вирішив, раз тут народився мій дідусь, то я прийму запрошення і скористаюся нагодою дослідити свою історію, свої корені. Готуючись до лекції, я виявив для себе дві неочікувані речі. Передусім варто розуміти, що термін «злочин проти людяності» виник у 1945 році і означає він злочин проти окремих осіб. Натомість геноцид передбачає злочин проти людей як групи. Людина, яка створила термін «злочин проти людяності», – це Герш Лаутерпахт. Я дослідив, що він насправді походив з Жовкви і вчився на юридичному факультеті у Львові. А людина, яка запровадила термін «геноцид», – Рафал Лемкін – теж зі Львова і теж вчився на тому юридичному факультеті. І мені було дивно, що люди, які запросили мене виступити з лекцією про геноцид і злочини проти людяності, нічого не знають про юристів, котрі запровадили ці терміни. Тому моя книжка розпочала свою історію як своєрідне дослідження: який зв'язок між мною, чиє коріння походить звідси, цими двома людьми, що винайшли такі важливі терміни, і Львовом загалом. Врешті це книга насправді говорить про чотирьох людей, про два злочини і про одне місто».
 
Сендс розповів, що під час збору матеріалу та дослідження теми відчував себе наче детективом. «Я припустив, якщо Лаутерпахт  (1915-1919) і Лемкін (1921-1926) вчилися у львівському університеті, то мали б там зберегтись якісь записи, включаючи записи про них самих, курси, які вони відвідували, та інформація про їхніх викладачів. Я попросив Івана Городинського допомогти у пошуку. Львів є дуже гарним містом, але це також місто, яке породило багато конфліктів, жахіть, кровопролиття. І я не очікував, що нам вдасться розшукати ці записи. А коли ми знайшли документи з підписом Лемківа – це був дивовижний момент і досвід. З тих документів зміг дешифрувати багато інформації. І взагалі, як юрист я переконаний, що документ треба перечитати 5-15-50 разів, тоді кожна сторінка щось розповість. Серед записів був перелік людей, яких знищили у 1939 році або в 1941 році: багато польських прізвищ, менше євреїв, і майже не було українців. Тобто простежувалась певна дискримінація».
 
 
Мар`яна Савка зазначила, що книга Філіпа Сендса стане для багатьох відкриттям. «Вона відкриває ті сторінки, про які нам варто пам’ятати. Ми мусимо знати, що в нашому місті починали свій життєвий шлях ті люди, які  допомогли боротися зі страшними злочинами проти людяності. І я впевнена, що з цієї книги почнеться вивчення правового питання в Україні»
 
Батько Генрі Марша був юристом, тож нейрохірургу відома правова кухня з середини. «Центральна тема, якою займався мій батько, – це верховенство права. І після 25 років, протягом яких я приїжджаю в Україну, зрозумів, що верховенство права – це фундаментальна засада для свободи. Навіть якщо у вас є справедливі вибори, але немає справедливих суддів – все беззмістовно. Корупція – це проблема України та багатьох інших країн у світі. Філіп, мій батько, Лемкін та Лаутерпахт  працювали у сфері міжнародного права. І я вважаю, що той факт, що Філіп привернув увагу до Львова як центру походження двох фундаментальних понять у міжнародному праві, є критично важливим. Було б чудово, якби ця хвиля повернулася до міста і дозволила встановити тут верховенство права»
 
 
Хоча книга розкриває, на перший погляд, дві площини – злочини проти людяності й геноцид та історію родини Філіпа, – це ще й дещо більше для автора. «Моя книга – про ідентичність і пам`ять, – говорив юрист. – Хочу зазначити, що жодна країна не мала монополії на добро чи зло. Кожна з них робила і добрі речі, і погані, як і кожна людина. Треба про це пам’ятати. Для тих, хто читатиме мою книгу в Україні, вона може стати складною. Чому? Бо я підніматиму питання, які потребуватимуть обмірковування. Ця книга не повинна засуджувати, а навпаки – підштовхнути замислитись над болючими питаннями, незручними, яких не хотілося би торкатись». 
 
«Філіп сказав, що ця книжка перекладена вже 20 мовами, – зауважив Генрі Марш. – І вона – про Львів. Отже, Філіп зробив надзвичайну річ – він повернув Львів на літературну карту світу. Це чудово». 
 
 
«Я думаю, що варто зважати на фантастичну культуру міста: такий підхід змусить людей замислитися  про те, що Львів – не якесь сумне місто, а колиска культури, – зазначив Філіп Сендс. – І варто пам’ятати, що саме тут зародилися терміни «злочин проти людяності» і «геноцид», бо це важливо для правозахисного руху».
 
 

Коментарі

Щоб залишити коментар, необхідно

imageimage