Stary Lev Logo

Емілія Дзюбак: «Мені подобається мова ілюстрування, якою я можу спілкуватися з дітьми»
Розмовляла DIANA CHMIEL
 
Минулого року у Старого Лева вийшло українське видання книги-розглядалки польської художниці Емілії Дзюбак «Рік у лісі», яка одразу привернула увагу сотень дітей та їхніх батьків. Сьогодні пропонуємо більше дізнатися про авторку віммельбуха та почитати інтерв`ю з художницею.
 
- Як стати ілюстратором дитячих книжок? Ти завжди хотіла працювати в цій галузі? Як все почалося?
 
- Коли я була дитиною, мріяла стати художницею. Тоді мені навіть на думку не спадало, що я коли-небудь ілюструватиму книги. Я любила малюнки у книгах, але значно більше мене зачаровували альбоми з репродукціями картин і графіки. Протягом декількох годин могла вивчати і аналізувати методи виконання тієї чи іншої роботи.
 
З такими думками обирала напрямок освіти. Але наприкінці навчання мені чогось бракувало. Перші мої ілюстровані роботи ховалися в коробку, потім публікувалися у блозі і на різних порталах. Зокрема, щоб надати моїй поточній роботі більше користі, я створювала речі не для галереї або серйозних дискусій в мистецькому середовищі, а для спілкування з іншими людьми, не обов'язково пов'язаними зі світом мистецтва. 
 
Мені сподобалося, що я могла перенести знання, отримані в майстернях, в реальні роботи. Тим більше, коли виявилося, що це працює, люди вловлюють почуття гумору, вони прекрасно розуміють, що я маю на увазі без слів. Це був для мене чудовий період. Потім я дізналася про конкурс «Książka dobrze zaprojektowana – zacznijmy od dzieci», організований Академією образотворчих мистецтв у Катовіце. Це був поштовх, щоб розробити свою першу книгу – «Gratki dla małego niejadka», яку опублікувало пізніше видавництво «Albus». Так я почала свою книжкову пригоду. 
 
- Чим відрізняється ілюстрування книг для дітей та для дорослих? 
 
- На мій погляд, дитяча книга дає значно більше можливостей. Мені подобається мова ілюстрування, якою я можу спілкуватися з дітьми, вони відкриті для дослідження, допускають нові рішення, дозволяють собі говорити про те, про що дорослим вже соромно говорити. Тексти для дорослих мають певні обмеження, бо дорослі використовують наукові коди в комунікації, уявлення про те, як певний образ має виглядати.
 
 
- Ілюструвати легко? Чи ілюстрації узгоджуються з текстом або текст з ілюстраціями?
 
- Ідеально, коли ілюстрації гармонізують з текстом, розширюють його, завершують міст між словами, підкреслюють індивідуальність форми, відображають емоції і настрій. Нормально, що у кожній ілюстрації є частина мене, адже неможливо проілюструвати текст так, щоб зосередитися тільки на ньому і абстрагуватися від себе. Однак мені не до вподоби навмисне просування додаткового, прихованого змісту, моралізаторства, домінування зображення над текстом. Ідеї, як правило, з`являються самі. Це, ймовірно, питання занурення в історію та переживання її так, як це можу зробити тільки я.
 
- Яким є ваш день і робоче місце? Чи є у вас які-небудь «ритуали» на роботі? Важче вигадати ілюстрації чи потім її втілити? 
 
- Мій найприємніший ритуал - пити каву і тоді починати працювати :) Моє робоче місце дуже комп'ютеризоване. Всі ілюстрації виконуються у цифровому вигляді (працюю в програмі Adobe Photoshop, малюю на планшеті Wacom), тож на моєму столі немає брудних  пензлів чи олівців. Для мене найважливіше - вигадувати ілюстрації. Хоча їх втілення також має велике значення - це, як правило, дуже трудомісткий процес, що вимагає  чималих зобов`язань і самодисципліни.
 
- Я завжди питаю моїх гостей, що вони читають. Чи є така книга(и), які ви б рекомендували нам як обов`язкові до читання?
 
- Я можу назвати вам кілька книг, які залишилися у пам'яті і, мабуть, мали великий вплив на мене. Це «Перше кохання» і «Тепло» Шандора Мараї, «Метаморфози» Франца Кафки і «Бути там» Єжи Косинського. З дитячої літератури - «Кайтусь-чарівник» Януша Корчака.
 
 
- Скільки часу вам потрібно, щоб підготувати ілюстрації до книги? Хто врешті приймає вирішальне рішення, чи ввійде це зображення у книгу чи ні?
 
- Буває по-різному. Найдовше я працювала над книгою «Рік у лісі». Проте, зазвичай, я працюю одночасно над кількома проектами. Люблю уявляти проект, навіть якщо я знаю, що почну реально працювати над ним через декілька місяців. Всі роботи повинні бути схвалені і перевірені видавцем. Іноді бувають консультації, наприклад, якщо проект потребує суттєвої перевірки, приміром, фахівця у тій чи іншій галузі...
 
- Книга «Рік у лісі» зовсім без слів. Я не хочу запитувати, що важливіше - зображення чи слово, але все ж. Ілюстрація - це доповнення або розширення тексту?
 
- І доповнення, і розширення. Все це залежить від теми, від того, чи ця книга більшою мірою орієнтована на емоції і досвід, чи на освіту і передачу конкретних знань. Ілюстрації зображують тільки те, що текстово було б дуже нудним. Як для ілюстратора, так і, ймовірно, для читача. Для мене показником добре зробленої ілюстрації є те, як вона працює у тексті, чи є його частиною, але при цьому чи може існувати самостійно за межами книги…
 
 
- Хто надихає вас у роботі і чи є художники, ілюстратори, які вплинули на ваш стиль малювання? 
 
- Мабуть, найкраще, якщо художник отримує натхнення від усього, що існує поза ілюстрацією, хоча це і не завжди вдається. А в моєму випадку добре, коли це різні галузі мистецтва. Думаю, на мене найбільше вплинули давні майстри живопису (XVII – XIX ст.), також графіка, яку я вивчала. З ілюстраторів - це Міхаель Сова і Джон Бауер.
 
- Розкажіть трохи про ринок ілюстраторів у Польщі. Чи існують якісь правила, які визначають, що ви можете, а що ні? Нещодавно я говорила з дизайнерами обкладинок, виявилось, що вони не роблять обкладинок коричневого кольору. Чи є такі правила у сфері ілюстрації?
 
- Кілька років тому я зробила коричневу обкладинку для книги «Kłopoty rodu Pożyczalskich», і вдалося! ;) Я думаю, що такі правила не мають сенсу. Вони можуть стосуватися виключно комерційних продуктів. Але такі продукти з якістю, зазвичай, мають мало спільного.
 
Я думаю, що немає жорстких правил. Колір, який використовується у проекті, повинен бути використаний свідомо і має працювати, от і все. Повірте, що несвідоме використання найвеселішого у світі кольору може зіпсувати навіть найперспективніший проект.
 
Це круто бути ілюстратором, і я не думаю, що це особливо важка професія. Хоча для соціальної людини може бути проблематичною, оскільки більшість ілюстраторів – фрілансери і працюють вдома. З моєї точки зору, попит на ілюстрації зараз досить великий. Заробітна плата в розрахунку на кількість роботи середня, але коштом іноземних замовників або при великих продажах книг цим можна заробляти на життя.
 
- Як ілюстратор працює з автором? Як виглядає така співпраця?
 
- Буває по-різному. Зазвичай, співпраця з автором відбувається за посередництвом видавця. Іноді я працюю з автором проекту, а потім разом ми показуємо його видавництву. Якщо співпраця здійснюється через видавця, то іноді я маю контакт з автором, а іноді ні. Часом це доречно, а часом ні. Зазвичай, зв'язок з автором встановиться уже на основі тексту, і досі у цьому я  не помилялася.
 
 
- Чи отримуєте ви повідомлення від читачів, що прекрасно проілюстрували книгу? Чи взагалі існують шанувальники книжкової ілюстрації? 
 
- Так, я отримую такі повідомлення :) Мені це завжди приємно і мотивує до роботи. Це чудово, що є люди, для яких ілюстрації в книгах такі ж важливі, як і текст.  
 
- Що вам найбільше подобається у роботі? А що не подобається? 
 
- Мені подобається, що я можу робити те, що люблю, що працюю з великою кількістю дуже цікавих і чутливих людей. Ця робота дуже вдячна. Мені подобається реакція дітей і дорослих на те, що я малюю. Але також подобається, що я можу працювати наодинці і мати простір для себе.
 
Я не люблю безладу в термінах. Негативним є і те, що дуже важко поставити межу між приватним життям і роботою. Крайні терміни, як правило, невблаганні, і потрібно їх твердо дотримуватися. Зазвичай немає можливості щось додати до проекту або змінити його після спливання термінів. 
 
- Кілька порад для людей, які хотіли б стати ілюстраторами книг.
 
- Не здаватися після першої відмови, пробувати знову і знову. Беріть участь у різних конкурсах з графіки, живопису і т.д. Це вчить комунікації і дає можливість сприймати реакцію читачів, успіх чи невдачу. До того ж збагачує портфоліо.
 

Коментарі

Щоб залишити коментар, необхідно

imageimage