Дорослі книги «Видавництва Старого Лева»
Cultprostir дізнався, як далеко може піти відоме дитяче видавництво, розширюючи читацьку аудиторію. Філософія, кохання, детектив – літературні новинки від «ВСЛ».
Сунь-дзи, «Мистецтво війни»
Філософсько-стратегічний твір давньокитайського воєначальника, який датується IV століттям до нашої ери, українською виходить вперше. Зважаючи на гостру актуальність книги в сучасних умовах, її примірник варто подарувати тим, хто б мав знати, що «війна – це шлях обману» та «жодна довга війна не принесла прибуток країні». З одного боку, «Мистецтво війни» можна розглядати як трактат для військових, які прагнуть перемоги у всій її величі. З другого – як філософську працю про саме життя, де через військову стратегію і тактику виробляється особливе діалектичне сприйняття світу з його поєднанням непоєднуваного: сили та слабості, обману та вірності, війни та миру… Ця непроста книга припаде до смаку не лише конфуціанцям у душі, але й стратегам від бізнесу, політики, юриспруденції. «Той, хто знає, коли він може битися, а коли не може, буде переможцем», − погодьтеся, цілком універсальний умовивід.
Вітольд Ґомбрович, «Порнографія»
Вітольд Ґомбрович – визначна постать для сучасної польської літератури, один з її творців, класик. Екзистенціалізм і структуралізм, психологічна заплутаність і боротьба з традиційними цінностями суспільства – все це можна знайти в його творах, відтепер і українською. Роман «Порнографія» було створено у 1958 році. Його дія відбувається у Польщі за часів Другої світової війни, проте історичні реалії – лише тло для захопливого сюжету з елементами криміналу і кохання. Кохання у Ґомбровича не є чимось однозначно романтичним. Аж ніяк. Це ланцюжок заплутаних натяків на гомосексуальність однієї пари персонажів та констатація явної жорстокості у стосунках іншої. Комусь «Порнографія» нагадає більш зухвалий, збочений варіант «Небезпечних зв’язків» П’єра Шадерло де Лакло. Для когось стане ще однією перлиною європейської інтелектуальної літератури, де, за традицією, еротика іде пліч-о-пліч із пошуком сенсу буття.
Елізабет Ґілберт, «Їсти, молитися, кохати…»
Час трохи знизити градус інтелектуальності, щоб просто «Їсти, молитися, кохати…». Як показує практика та книжкові рейтинги, історії з життя, які потім трансформуються в книжки-подружки, здатні ще й як триматися на плаву. Мемуари Елізабет Ґілберт розійшлися по всьому світу, викликавши критику літературознавців і захват жінок, яким теж хочеться отримати від життя трохи більше красивого, смачного, духовного, ніж є насправді. Авторка книжки на власному прикладі довела, що навіть після найбільших криз можна не лише відновитися, а й відкрити в собі нові грані, можливості та рівні переживань. Героїня її роману − письменниця Ліз – розчарована у сімейному житті та зневірена в особистому щасті. Жінка втрачає головне: сенс та смак до життя. Аби набратися сил та повернутися до життя, Ліз вирішує подорожувати. На її шляху три країни: Італія, Індонезія та Індія. Там вона вчиться їсти зі смаком, молитися з відкритим серцем та кохати, наче вперше.
Анджей Стасюк, «Схід»
Розповідь про цю книгу варто починати з того, що переклав її Тарас Прохасько. Це означає, що роман-детектив польського письменника матиме неймовірно соковиту українську мову. Стосовно теми, то «Схід» − це роман-подорож – у минуле, в іншу культуру й, можливо, іншу реальність. Оповідь про страх, тугу і бажання, які виринають під час подорожі найвищими горами світу, загадковим Китаєм, таємничою Монголією. Автор рухається у просторі і часі, затягуючи читача настільки глибоко, що виникає бажання перечитати роман знову, щоб ще раз наповнитися тонкою мудрістю, зворушливістю пошуку себе крізь о́брази дорогих серцю людей, плутанину географічних назв, згадок та вигадок. Анджей Стасюк проводить нас до майбутнього шляхом минулого і теперішнього. На цій дорозі буде достатньо всього, а головне – відчуття справжньої літератури.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно