0(800) 501 508
 
Цілодобово
Кошик 0 грн

Новина

по:
В період з:
«Дорога святого Якова – це чудо, краса і незвичайний досвід, який стає подарунком на все життя»
У рамках 24 Форуму видавців письменниця Дзвінка Матіяш презентувала у Львові свою нову книгу «Дорога святого Якова» спільно з чоловіком, фотографом Євгеном Іларіоновим. Твір народився внаслідок мандрівки подружжя відомим маршрутом Каміно-де-Сантьяґо, або Дорогою святого Якова. Вони поділилися своїм досвідом паломництва, розповіли, що набули і що зрозуміли після того, як пройшли 900 км пішки, та як змінює людей такий непростий шлях.
 
«Дорога святого Якова – це чудо, краса і незвичайний досвід, який стає подарунком на все життя. Минуло майже чотири роки після прощі, а ця дорога нікуди не зникає і проявляється дуже часто, – розповідала Дзвінка Матіяш. – Я не думала, що реально пройти цей шлях. Але потім прочитала книгу польських паломників про Дорогу святого Якова, яку вони написали як подяку святому, пройшовши цей шлях. Книга мене вразила і мені страшенно захотілося піти».
 
 
Дорога святого Якова – це 900 кілометрів пішки, які люди долають з наплічником на спині через усю Іспанію до міста Сантьяґо-де-Компостела, де похований святий Яків, і до мису Фіністерра – Кінця Землі. Сьогодні це – один із найпопулярніших паломницьких європейських шляхів. Це унікальний досвід, який залишає слід на все життя. А багато людей, які подолали цей шлях, вирішують пройти його ще раз, а потім – ще раз. Стан перебування у дорозі, фізичні й моральні зусилля, без яких не обійтися на шляху, знайомства з паломниками з різних країн, історії людей, яких можна було би зустріти тепер і багато років тому, – про все це можна прочитати у книжці «Дорога святого Якова».
 
За словами Дзвінки Матіяш, найбільше у дорозі їй докучав голод, а ось Євгену Іларіонову – те, що потрібно було ночувати у великих приміщеннях, де довкола також спить багато людей. «Найгірше, коли твої сусіди хроплять, – з усмішкою згадував він. – Наступного дня на тебе знову чекає важка дорога, а ти не виспався як слід». За словами Євгена, цей досвід може бути цінним у плані відчуття свободи для людей, які живуть звичайним розміреним життям, у якому все за планом – школа, університет, робота тощо. «У цій дорозі людина віддає себе обставинам, які незаплановані, – говорив він. – Ви обов’язково відчуєте щось таке, що вам було незнайоме досі. Один із наших героїв у дорозі відчув, наскільки він вільна людина».
 
 
«У дорозі до святого Якова мені відкрилося те, що Бог – незбагненний, і що всі мої уявлення про нього можна легко розвіяти, а це – прекрасно, – поділилася Дзвінка Матіяш. – Думаю, що мої сьогоднішні уявлення про нього, коли буде потрібно, він розвіє також. Може, це станеться за годину. Ти розумієш, що усі ці люди, які є твоїми попутниками, – це все насправді зустрічі з Богом. І робиш висновки. Дивовижно, як змінювались люди упродовж маршруту. Коли ти зустрів когось на початку, і це був один образ, а по завершенні – зовсім інший, неймовірний, перед тобою поставала людина, що світиться».