0(800) 501 508
 
Цілодобово
Кошик 0 грн

Новина

по:
В період з:
Дмитро Лазуткін: «Ці вірші – проговорення побаченого»
27 червня у кнайп-клубі «Купідон» в Києві відбулися поетичні читання нової збірки Дмитра Лазуткіна «Артерія». Разом із модератором Олегом Коцаревим поет говорив про старі і нові вірші, вплив війни та музичний проект із однойменною назвою «Артерія», який виник під час подорожей поета на схід України.
 
«Я зростав на російській поезії срібного віку, а потім одночасно познайомився з творами письменниками Розстріляного відродження та шістдесятників, — розповів про «літературне» зростання Дмитро Лазуткін. — І на це ще нашарувалася Київська школа поезії. Також на мене шалено вплинула збірка Миколи Вінграновського «Цю жінку я люблю», а також, хоч і меншою мірою, Ліна Костенко».
 
 
 
«Коли вперше слухаєш вірші Дмитра Лазуткіна, з’являється відчуття, що це передусім емоції, яскраве перше враження, якась така сосюринсько-єсенінська налаштованість, — ділився враженнями про збірку Олег Коцарев. — Але, коли вчитуєшся в них глибше, ти розумієш, що там є інші регістри та поверхи. Цим текстам притаманна значна інтертекстуальність, є багато цитат з інших поетів, є безліч згадок про інших авторів, зокрема і про мене, також самоцитати, стилізації. Творчість Лазуткіна — це синтез різних традицій української та зарубіжної літератури. Тут відчувається вплив шістдесятників та пізніших експериментальних поетів». 
 
 
 
Також Дмитро розповів про проект «Артерія», який він створив разом із музикантом Борисом Севастьяновим: «Ця книжка буквально жива. Біля деяких віршів є QR-коди. Зчитуючи їх, ви почуєте авторське виконання цих віршів під музику фортепіано, музичного проекту “Артерія”. У першому розділі вірші, пов’язані із моїми враженнями від поїздок на війну, на схід України. Саме там я познайомився із музикантом Борисом Севастьяновим, з яким ми згодом зробили проект “Артерія”. Спочатку співали лише про війну, зараз і про кохання також. Завдяки цьому проектові у збірці є й музична сторона. Проте, крім музичних і легких віршів, у ній багато іронічних та романтичних текстів, а також не менше жорстких і важких. Вони важливі для мене як проговорення побаченого».
 
Дмитро Лазуткін розповів, що у книжці зібрано чимало думок про події в нашій країні та його саморефлексій про те, де він був, з ким спілкувався. «Цього року я поїхав в АТО, і мені випало побувати в тих місцях, де загинув хтось із моїх знайомих чи близьких людей. Це були такі локації як Щастя, Павловка, Верхньоторецьке, де вже ворожі позиції та водночас найкращі сили української армії. Там зустрів дуже чудових людей, які віддано розуміють свою місію захищати батьківщину. І до них їздили читати вірші».
 
 
 
«Я пам’ятаю творчість Дмитра Лазуткіна від початку 2000-х. Коли читав цю збірку, виникло враження, що нові вірші позначенні замисленістю і смутком, вони менш безтурботні, ніж давніші, — додав Олег Коцарев. — Деякі із віршів виглядають алюзією на ранні поезії. Підхід до образності залишається той самий, але змінився емоційний фон». «Ці зміни природні. Це підтверджує іронія в моїх нових віршах», — відповів Дмитро Лазуткін.
 
 
 
«Але найбільший розділ у цій книжці — інтимної лірики, — продовжив Дмитро Лазуткін. — Спочатку — це творення простого світу, який будується на звичних для нас уявленнях, потім – складна лірика та абсурдна деконструкція, а наприкінці ми проходимо до новотворення нового світу».
 
 
 
 
Вам може бути цікаво
Книжки Старого Лева – тепер і в аудіоформаті
«До музики» – роман про дві любові юного піаніста
Андрій Бачинський презентує книжку «З Ейнштейном у рюкзаку» у Львові
Даруємо знижку на книжку тижня: «Книжка про сміття»!
Катерина Калитко – переможниця конкурсу Фонду ім. Лесі і Петра Ковалевих
Інжир є метафорою єдності – кожна зернинка має знайти своє місце у ньому, – Мар`яна Савка
stary_lev Стежити
дописів читачів
Коментарі
Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
Опублікувати