День народження «Нескінченної історії» та святковий дудл від Google
1 вересня 1979 року світ побачила книга німецьокого письменника Міхаеля Енде «Нескінченна історія», яка з того часу стала частиною світової культури. Твір став ще більш популярним після екранізації 1984-го року. Google відсвяткував 37-річчя книги особливим дудлом, створеним за мотивами твору та з використанням кадрів з найвідомішої екранізації.
У четвер, 1 вересня, святковий дудл могли бачити країни Північної та Південної Америк, більшість країн Європи, Японія та Південна Корея.
Хто написав «Нескінченну історію»?
Німецький письменник Міхаель Енде. Народився у м. Гарміш-Партенкірхені 12 листопада 1929 року. Він був єдиною дитиною сюрреалістичного художника Едгара Енде. Автор почав писати сатиричні ескізи, згодом писав кіно- і театральні рецензії для мюнхенського радіо.
Одного разу друг Енде попросив його написати текст до дитячої книги, яку він хотів би проілюструвати. Так народився перший бестселер письменника – «Джим Баттон і машиніст Лукас». І хоча тоді Енде казав: «Я не мав ні найменшого уявлення про те, як написати дитячу книгу», надалі він присвятив себе літературній творчості. Його найвідомішою книгою до сьогодні залишається «Нескінченна історія».
Помер письменник 28 серпня 1995-го у віці 65 років.
Про що ця книга?
Ця казка у казці розповідає історію хлопчика Бастіяна Букса, який, втікаючи від хуліганів, ховається в антикварному книжковому магазині. Там він натрапляє на книгу під назвою «Нескінченна історія» - казку про країну Фантазію. Вона цілком захоплює його увагу. А згодом юний Бастіян розуміє, що не просто читає твір, а й може впливати на долю Фантазії та її жителів.
Найдорожчий фільм у Німеччині
Першу частину книги через 5 років після її виходу екранізували компанія Warner Brothers та режисер Вольфганг Петерсен. У той час це був найдорожчий фільм німецького виробництва - близько 26 мільйонів доларів.
Але те, що у кінокартині розповідається лише половина історії, викликало в Енде люте обурення. Письменник назвав стрічку огидною і сказав, «що фільм... є гігантською мелодрамою з кітчу, торгівлі... і пластику». Він зажадав, щоб його ім'я прибрали з переліку творців картини, кажучи, що «творці фільму просто не розуміли книгу. Вони лише хотіли заробити грошей».
Ще дві екранізації були здійснені у 1990 і 1994 роках.
А ще італійський композитор Джорджо Мородеро написав за мотивами книги пісню, лідер гурту «Kajagoogoo» на ім`я Лімаль її виконав.
Слухаймо
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно