Даг Деттер: «Варто оцінити те, чим ми володіємо насправді, наше багатство суспільства»
У середу, 17 січня, у київській книгарні-кав’ярні «Видавництва Старого Лева» про важливість поняття «державне багатство народів» говорили один із авторів книжки, шведський економіст та спеціаліст з управління інвестиціями Даг Деттер та старший економіст Центру економічної стратегії Дмитро Яблоновський. Учасники зустрічі спробували пояснити гостям, що таке державне багатство та у чому багатство українського народу.
«У книжці піднімаємо теми зобов’язань і державного боргу, – почав розмову Даг Деттер. – Зазвичай ми не говоримо про те майно, яким володіє держава, і не дуже обізнані у питаннях державного боргу та його впливу на економіку. В англійській мові є велика різниця між термінами “owe” та “own” – “що ми заборгували” та “чим ми володіємо”. Варто оцінити те, чим ми володіємо насправді, наше багатство суспільства».
«Якщо говорити про українське державне майно, наприклад, із моєю мамою, вона радше згадає про залізну руду чи вугільні шахти, чи щось таке. Так зазвичай люди сприймають поняття державного багатства. А що ви вкладаєте у цей термін?» – розпитав автора старший економіст Центру економічної стратегії Дмитро Яблоновський.
«Українські газети переповнені історіями про Нафтогаз та Укрзалізницю. Про це говорять щодня. Але це лише маленька частина державного багатства. Більша частина – це нерухомість. Про неї майже не говорять, бо у цій сфері взагалі немає прозорості. З одного боку є працівники державних установ, і їхню працю можна побачити, адже усі ми отримуємо пошту та використовуємо залізницю. Але є інша державна власність, існування якої приховане. Тож ми не знаємо, що там відбувається, і це все сприяє корупції».
Головну проблему державного багатства Даг Деттер пояснив на прикладі спадку та спадкоємців: «Уявімо, що я маю родича похилого віку, який велику кількість має нащадків. І цей родич залишає значний спадок, багатство. По-перше, його потрібно розділити між усіма 50 родичами. По-друге, невідомо, чим саме є це багатство. Якби ви були шведами, ви б довірились установі, яка розприділяє спадок. Але якщо ви українець, ви нізащо не довіритись цій компанії, захочете знати вартість майна. Вам дадуть величезну купу документів, розбиратися у яких ви не матимете часу, і попросите розповісти, що у них. Або ви просто не компетентні у цих питаннях. Чи не приховають від вас правдивої інформації? Отут і криється питання чесності людей, які керують цими активами. Чи вдало вони керують нашим багатством, чи використовують його для власної мети?».
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно