0(800) 501 508
 
Цілодобово
Кошик 0 грн

Новина

по:
В період з:
Читацький клуб «Навиворіт» поговорив про роман Сильвії Плат
У суботу, 26 жовтня, вже вдруге Підлітковий читацький клуб «Навиворіт» зібрався для обговорення книжок. Цього разу у клубі говорили про глибину героїв, особливість стилю книжки «Під скляним ковпаком» та біографію її авторки Сильвії Плат.
До обговорення долучилися перекладачка книжки Ольга Любарська, літкритикиня Богдана Романцова та гості читацького клубу. Ми занотували декілька думок із зустрічі:
 
Ольга Любарська: «З цією книжкою я провела багато часу. Спершу дуже сильно воювала із письменницею та героїнею. Вона викликала в мене спротив. А потім зрозуміла, що цей спротив – моє небажання поставитися до своїх подібних станів самоіронічно. І коли увімкнула в голові інтонацію гіркого сарказму, стало зрозуміліше. Це дуже показово в епізоді, де Естер ходить в будиночку, і не може знайти, на чому повіситися. Це одночасно і сумно, і смішно. Без самоіронії це писати неможливо. І читати також».
 
«Часто чую, що Плат дуже драматична, але це зовсім не так, треба змінити сприйняття. Ти починаєш до цього тексту ставитися геть інакше. Героїня відповідає абсолютно відверто на всі свої питання. Плат дуже самокритична людина. Не так давно повиходили цілі томи листів Сильвії Плат. Я читала їх саме за період писання книжки. За інтонацією ці листи показують її зовсім іншою людиною, не істеричною, а дуже сильною жінкою, яка вела сімейну бухгалтерію, подавала заявки на гранти для чоловіка, була його коректоркою та редакторкою. Вона настільки багато всього робила, крім того, що страждала. Вона майже десять років працювала не на себе, решту часу обслуговувала чоловіка. Тому не дивно, що в неї була депресія. Це фактично документальне дослідження депресії…. І ця книжка досі залишається актуальною».
 
 
Богдана Романцова: «У цій книжці мені дуже подобається система персонажів. Персонажі не є функціями. Якщо персонаж з'являється на пару сторінок, він все одно об'ємний і впізнаваний. Сюжет, на мій погляд, хоч і не дуже динамічний, однак він ніде не гальмує. Мені подобається багатогранність головної героїні: її життя не обмежене якоюсь сферою. Також цікава тема батьків і дітей, що завжди є актуальною. Як кожен хороший текст, цей реактуалізується в кожній епосі. І ця гранична близькість тексту Сильвії Плат до нас – показник дуже якісної літератури. Через 200 років роман читатимуть і казатимуть – це ж про нас. Почуття залишаться такими ж. І якщо зважати, як люди, які пережили депресію, сприймають її, як щось близьке, і ті що не пережили, мають можливість дізнатися, як це, –то це дуже гарна книжка».
 
Юля (Навиворіт): «Авторка говорить просто і щиро. Це захоплива, але водночас плавна історія. Тут немає стандартних описів персонажів. До всіх вона підходить однаково, але водночас по-різному. І в цьому відчувається майстерність слова. Ці персонажі дуже живі. І це захоплює».
 
 
Катерина (Навиворіт): «Це – напівавтобіографічна книжка. Багато критиків говорять про те, що героїня Естер – це віддзеркалення Плат. Але є й Елейн – ще одна героїня, яка якраз списана із авторки. Це книжка вийшла доволі давно, у 1960-х роках, але розмова про неї у нас фактично починається лише зараз. Один із факторів – вихід перекладу».
 
Софія (Навиворіт): «Книга написана так, що немов депресія просочується через увесь текст і ми буквально перебуваємо у шкірі героїні».
 
Вам може бути цікаво
Дівчина Онлайн у турне
6 книг, які врятують від осінньої депресії
Як ми приймаємо рішення: стратегічне мислення проти шаблонів
Вірш дня. Мирослав Лаюк
Книга-джойстик для родини, офісу та макроекономіки
Батько Вепр (колекція)
stary_lev Стежити
дописів читачів