"На жаль нічого не вдалось знайти за вашим запитом."
"На жаль нічого не вдалось знайти за вашим запитом."

Чудовий одеський післясмак
Остання п’ятниця цієї осені для нашої родини – мене, дружини та доньки Владислави – стала справжнім подарунком, бо разом ми з’їздили до Одеси. Формально – на презентацію книжки. Щоправда, у двох місцях – на факультеті журналістики Національного університету ім. Мечнікова та у «Вітальні Hub».
 
І студенти з викладачами, і відвідувачі вільного простору «антикафе» (саме так позиціонують себе творці «Вітальні Hub») досхочу поговорили з автором «Смачної країни» про особливості національної кухні та перипетії професії тележурналіста. Всюди запрошували повернутися до Одеси, бо, схоже, відведеного часу для зустрічей виявилося замало.
Були у цій поїздці ексклюзивні моменти. По-перше, майстер-клас зі мною як із телеведучим хочуть провести на Одеській кіностудії, де віднедавна новий менеджмент шукає різноманітні шляхи відродження слави та потуги найдавнішої української кінофабрики. Задля знайомства нас запросили на екскурсію по кіностудії, де ми побачили і новітні комп’ютерні інсталяції у найдавнішому павільйоні, де ще знімалася неперевершена полтавка Віра Холодна, і костюми та предмети, знайомі з екранів мільйонам глядачів. 
Ще одним одеським одкровенням стало знайомство з тутешніми берегинями традицій місцевої кухні рестораторами мамою та донькою Іриною та Юлією Ангеловими. Вишукані страви з витонченими десертами, серед яких конопляну кашу ми їли вперше у житті, а смачнішого фаршмака (нехай простить мене тьотя Фаїна з селища Котовського!) досі куштувати нікому із нас не доводилося. 
 
 
Схоже, «Смачна країна» вимагає продовження. Принаймні, такий післясмак залишився у свідомості після виходу з вагону «Чорноморця» на перон київського вокзалу.
 
 
 

Коментарі

Щоб залишити коментар, необхідно

imageimage