0(800) 501 508
 
Цілодобово
Кошик 0 грн

Новина

по:
В період з:
Борис Херсонський: «Народжуватися і помирати взутими» не є історією хвороби, це – література
Під час 25 Book Forum відбулася презентація книжки Христі Венгринюк «Народжуватися і помирати взутими». Разом із модератором Борисом Херсонським говорили про травматичні досвіди дитинства та їхній вплив на доросле життя людини, про творчість, що живиться психологічними кризами, про вічну втечу як порятунок і як спосіб набуття нового досвіду.
 
Сьома книга Христі Венгринюк, як зізнається сама авторка, – особлива. «Народжуватися і помирати взутими» написана на основі дуже важкого життєвого досвіду, психічної недуги, і є спробою проаналізувати свої критичні душевні стани, зцілитись та допомогти іншим. «Півжиття я прокидалася з відчуттям тривоги, – розповіла письменниця. – Я йшла з цим відчуттям в садок чи школу і гадала, що так у всіх. Згадаймо ще, що це були 90-ті – час дітей з ключем на шиї, полишених на себе, бо батьки тяжко працювали, намагаючись вижити... Врешті-решт, у 24 роки я пережила життєвий колапс – жахливий приступ панічної атаки. І моя лікарка визнала, що це в якомусь сенсі навіть добре: стан перманентної депресії, в якому я перебувала, був нестерпний».  
 
 
«Тривожність – не є таким вже дивним станом для дитини, – зауважив Борис Херсонський. – Особливо, якщо вона починає адаптацію до таких спартанських інституцій як садок чи школа. Дитина потрапляє у жорстокий ізольований простір, коли її примусово сепарують від батьків. Є теорія, згідно з якою, кожна дитина народжується з тривогою, бо процес народження – дуже травматичний. Ми потрапляємо з раю материнського лона у пекло земного світу. І якщо матір не створює немовляті максимальної опіки, то дитина не адаптовується до жорстокого світу».  
 
 
«Ця книга для мене – особлива, – додала Христя. – Мені хотілося показати різні форми девіантності. Я намагалася зрозуміти постійний потяг до втечі: чому у 6 років я написала перший твір, чому потім захотіла у балетну школу, чому вдавалася до виснаження себе голодом і аскезою, чому спочатку була надмірна релігійність, а потім – надмірне заперечення... Я аналізувала найрізноманітніші стани втечі у цій книжці».  Попри психоделічний і часом шокуючий зміст книги, модератор зустрічі зауважив, що це все ж матеріал для літературознавців: «Ця книжка не стільки про психопатологію, як про пошук любові, про певні релігійні, духовні пережиття. Це не є історія хвороби, це – література, – вважає Борис. – А вміння "переключитися" свідчить про розвиток, про пошук себе, – додав письменник (і психолог за професією). – Ми всі шукаємо, і одиницям таки вдається знайти себе».   
 
Вам може бути цікаво
Мости замість стін, або Що об’єднує українців?
«Експрес до Ґаліції». Уривок з нового детективного роману Богдана Коломійчука
Поки ще літо: книжки і кіно для літературного серпня
Знижки до -50% на електронні книжки Старого Лева
Старий Лев — на «Toloka» у Запоріжжі
Історія однієї обкладинки: Оксана Йориш і «Місто дівчат» Елізабет Ґілберт
stary_lev Стежити
дописів читачів