Bologna Children's Book Fair. День другий

01.04.2015

Болонський міжнародний ярмарок дитячої книжки перетнув свій екватор - завершився другий день наймасштабнішої виставки дитячої літератури у світі. Передати враження і емоції від цього ярмарку нереально. Це, по-суті, маленький самодостатній світ, який існує чотири дні і наповнює собою всіх, хто б там не побував.

Насправді, не так вже й легко усвідомити і сприйняти, що існує стільки різних книг. Ти розумієш, що перечитати їх всі не під силу нікому. Зрештою, не всі ці книжки й заслуговують прочитання, але навіть тих, найкращих, така кількість - що голова йде обертом. І питання не лише у кількості, а й у якості, стилістиці, підході до книжки. На ярмарку ти бачиш сотні варіантів, яким може бути видавництво і якою може бути книжка. Це не просто розширює горизонти, а відкриває нові і нові галактики.

А ще Bologna Children's Book Fair - це не лише форум, де вирішуються книговидавничі справи та набираються натхнення, але й місце, яке продукує неймовірну кількість дивовижних випадковостей, де нагора виходять неймовірні в своїй прекрасності історії та збіги, де ти отримуєш неймовірну віддачу від людей, які живуть тією ж справою, що й ти.

До прикладу, де, як не в Болоньї, під час робочої розмови з видавцями з Мексики дізнаєшся, що один із них три роки тому був у Львові, щоб побачити місце, де вінчалися у далеких 1890-их роках його бабуся з дідусем. Які, до того ж, на це вінчання навмисно припливли з США, де на той час вже тривалий час жили. А родом вони з Кам'янця-Подільського.

Не могло не підкорити наше серце й те, скільки людей спеціально шукали стенд Старого Лева на виставці, щоб висловити слова підтримки Україні. Італійці, естонці, шведи, грузини, французи та багато інших приходили до нас, щоб просто сказати: "Our hearts are with Ukraine". А видавці з Литви прийшли, щоб потиснути нам руку за те, що ми так швидко і вчасно видали книжки і про Майдан («Казка про Майдан», Христина Лукащук), і про війну («Війна, що змінила Рондо», Творча майстерня «Аґрафка»), адже вони свого часу так і не створили книжок, які б передали їхній непростий досвід становлення і боротьби дітям, і їм прикро та соромно за це. Приходила до стенду і бібліотекарка з Польщі, яка взяла примірник видання «Війна, що змінила Рондо», щоб привезти додому і з її допомогою поговорити з дітьми про війну, про яку вони чули, але яку вони не розуміють.

Надихає і те, як видавці, літагенти, ілюстратори з усього світу реагують на книжки Старого Лева. Як не хочуть випускати їх з рук, як зізнаються, що хотіли б жити в оточенні наших книг, як розпитують про того чи іншого ілюстратора, як він малює і про що ця книжка... Як стають у чергу, щоб почитати англійський примірник «Війни, що змінила Рондо»... Це - неймовірне і дуже дороге відчуття.