Богдана Матіяш та Костянтин Москалець про свої нові збірки
В останній день весни під час Книжкового Арсеналу, відбулися читання нових поетичних збірок Богдани Матіяш і Костянтина Москальця. Обидві книги – «Пісня Пісень» та «Поезія Келії» – вийшли друком у «Видавництві Старого Лева». Модерував зустріч поет і перекладач Остап Сливинський. Говорили про перепрочитання ранніх віршів, про життєві події, що спонукають чи перешкоджають творчості, про те, що робить нас щасливими.
Остап зауважив, що обидві збірки мають взаємні присвяти і відзеркалюють одна одну. Книга «Поезія Келії» є зібранням кращих віршів Костя Мосальця різних років. Перечитуючи їх, можна зауважити, що ранні тексти набувають нового змісту та звучання. «Я відчув, що готовий видати цю збірку. Вибудовував її. Маю гіркий досвід з «Піснею пілігрима», яка вийшла у 90х і щодо структури якої я маю певні зауваження. Зрештою, я люблю будувати вірші, тож і книжку свою, відповідно, також будував... Цікаво, що коли читаю вірші написані в 16 (звісно, у них йдеться про далекі події та пережиття), розумію, що вони набули вже нових сенсів. Наприклад, зараз вірш «Срібне поле» сприймається як такий, що присвячений героям Крут. Але тоді, у 80-х, я не вкладав цього змісту у текст».
Розповів Кость й історію створення легендарного вірша «Завтра прийде до кімнати...», що став піснею у виконанні Тараса Чубая й обріс легендами. «Я пишу вірші так, що складаю одночасно і музику, і текст. Але тоді, у серпні 1989 року, у Львові музика прийшла до мене швидше – я «застряг» на першому куплеті. Якось до мене в гості завітав музикант Юрко Саєнко й розповів про дівчину, в яку тоді був закоханий: він їй і на фортепіано грав, і усяко розважав, а вона все сумувала. І тоді до мене прийшло завершення вірша: точно! Вона «сидітиме сумна».
У збірці Богдани, тексти якої творились впродовж останніх сім років, сплелось чимало різних подій і пережиттів. Авторка розповіла: «Книжка має чотири розділи: Пісні любові, Пісні саду, Пісні для Богородиці, Пісні пустелі. У ній переважають «пісні любові, бо це почуття надзвичайно важливе у нашому житті. А «Пісні пустелі» пов’язані з моїми особистими непростим досвідами, неостаннім з яких стала війна. Тобто цей розділ – це теми, до яких ми не хотіли би наближатися, але вони наступають і впливають на нас».
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно