«Білий попіл» — якісна жанрова література, на яку чекали давно
У п’ятницю, 11 травня, журналіст та документаліст Ілларіон Павлюк вперше презентував свій трилер у жанрі нуар «Білий попіл», який нещодавно побачив світ у «Видавництві Старого Лева». Автор розповів про свою книжку, те, як на процес її написання вплинув журналістський досвід і чи багато насправді у творі Миколи Гоголя. Вів розмову із автором літературознавець Михайло Бриних.
«Білий попіл» — містичний трилер у жанрі нуар. Заплутану історію вбивства панночки, яке сталося на хуторі Білий Попіл, розслідує детектив Тарас Білий. Обвинувачують такого собі семінариста Хому Брута, й справа ніби геть зрозуміла... Втім, хутір, де сталося вбивство, приховує таємницю. І ця таємниця — страшніша за всі оповідки про панночку, яка встала з гробу.
Літературознавець Михайло Бриних назвав появу «Білого попелу» помітною подією: «Мені вже давно на очі не траплялися хороші трилери українських авторів. У нашій літературі існує проблема із цим жанром. Я спробував згадати, коли востаннє читав хороший трилер. Виявилося, що це було майже 20 років тому. Я прочитав роман Василя Шкляра «Ключ». Він мав читацький успіх і багато перевидань. Але після того, наче відрубало: є детективи та містичні речі, а от трилерів немає. “Білий попіл” – це та література, яку я вже не сподівався побачити в українському письменницькому доробку».
До теми. Купити книжку «Білий попіл»
«Це був абсолютно спонтанний роман, – розповідає Ілларіон Павлюк. – Ідея виникла одного для за ранковою кавою. Ми з колегою говорили про російську екранізацію “Вія” та те, як росіяни приватизують нашу літературу. Виникла ідея зняти фільм із переосмисленням літературного твору Миколи Гоголя. Я написав на аркуші “Кіносценарій. Вій 2.0”. Під час роботи зрозумів, що рамки кіносценарію стали для мене затісними. Натомість народилася книжка».
Ілларіон Павлюк зізнається, що відразу знав, що напише трилер: «Це трилер за класичною побудовою та несподіваною розв’язкою. По всій книжці розкидані непомітні підказки. Проте потім зрозумів, що це й нуар – коли почав читати про усі ознаки стилю, зрозумів, що влучив у них усіх. Навіть більше, моя перша недописана книжка також нуарна. Сам жанр додавав мені драйву. Метою було взяти гоголівський сюжет та описати його за голлівудськими канонами. Щодо структури – ця книжка абсолютно кінематографічна».
Автор також розповів про різницю роботи у журналістиці та письменництві: «Після досвіду роботи у журналістиці, я все чекав, що у видавництві будуть правити сюжет чи героїв. Я навіть цього боявся. І був приємно здивований, що під час редагування книжок усе відбувається не так, як на телебаченні. Єдине, змінив характер героя, зробив його менш ідеальним – такий персонаж більш пасував історії “Білого попелу”».
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно