Бібліотека Малого Лева: Наші перші мандри

06.02.2015

У рамках Партнерського проекту «Бібліотека Малого Лева» Львівської обласної бібліотеки для дітей та «Видавництва Старого Лева» ми здійснили першу поїздку районними і сільськими бібліотеками Львівщини. Разом із чудовим письменником Андрієм Бачинським, автором книги «Детективи в Артеку», ми вирушили у мандри Сокальщиною. Зустрічалися з дітьми у бібліотеці-філії м. Великі Мости, Жвирівській сільській бібліотеці та Сокальській районній бібліотеці для дітей, куди також прийшли і читачі села Забужжя.

Неймовірно тішить, що на зустріч із Андрієм Бачинським та «Видавництвом Старого Лева» діти приходили не лише організовано класами, а й самі. До бібліотеки села Жвирка прийшли, зокрема, троє п’ятикласників, які, дізнавшись напередодні про візит письменника, попросили батьків написати записки вчителям, щоб ті їх відпустили на презентацію. А у Сокалі познайомитися з Андрієм прийшов його щирий шанувальник Максим, який прочитав усі книжки письменника і знає їх назубок. Це були чудові зустрічі і неймовірна віддача і від школярів, і від бібліотекарів, які присвячують весь свій час дітям і книжкам і які радо нас чекали.

На зустрічах ми говорили про те, чи мріяв Андрій Бачинський стати письменником і що стало поштовхом до написання «Детективів в Артеку»; про те, як його діти ставляться до того, що тато може позичити епізоди з їхнього життя для своєї книжки; про натхнення, про критику і любов до книг. Діти натомість розповідали гостям, які книжки вони люблять читати, який типаж героїв їм найбільше до смаку, ким вони мріють стати, чи ведуть особисті щоденники…

«Я за освітою інженер-електронщик і до писання тривалий час нічого не мав, - розповідає Андрій Бачинський. – Крім того, що моя мама працювала бібліотекарем, а потім вчителем, і я виріс в оточенні книжок і дуже любив читати. Але коли мої діти трошки підросли, мені захотілося розповідати їм цікаві історії з мого дитинства, щось вигадувати. Так і почалися з’являтися різні оповідання, які з часом доросли і до книжок. Багато дитячих письменників пишуть керуючись власними спогадами. Так роблю і я, і Сергій Гридін, і багато інших. Письменником стати я не мріяв, але став. І більшість пригод, описаних мною, - правдиві, наскільки нереальними вони б не виглядали».