«Бабусина господа» у школі
Письменниця, авторка чудової книги для малят «Бабусина господа», заступниця головного редактора «ВСЛ» Катерина Міхаліцина разом із ілюстраторкою Наталкою Гайдою завітали на гостину до НВК «Школа-гімназія «Сихівська» (вул. Г. Хоткевича, 48). Вони презентували поетично-живописний світ бабусиних тваринок паралелі третіх класів та другому.
«У бабусиній господі
Живини - злічити годі.
Як в казковій рукавичці:
Комашня, звірята, птиці…»
- Читати дітям уголос – це завжди пригода, - розповідає Катерина Міхаліцина. - Бо книжки бувають різними: знайомими й незнайомими, гучними й тихими, схожими на булочки з родзинками й на пишні короваї. А прочитати їх потрібно так, щоб засмакувало усім слухачам. Особливо якщо слухачів – цілий клас. І якщо ти – автор книги, яку читаєш. Відтак пригода перетворюється на справжнє випробування. Як зреагують діти чи вдасться знайти правильну інтонацію, ключик до їхніх сердець? Презентуючи «Бабусину господу» третьокласникам я вкотре нагадала собі кілька вкрай важливих речей: з дітьми треба бути абсолютно щирою, бавитися разом з ними, а не просто бавити їх, удаючи розумного дорослого... Доки я читала/запитувала/розповідала/слухала, Наталка Гайда, яка, до слова, не лише майстерно малює, а й чудово відчуває дітлашню, зображала на дошці героїв нашої книжки і викликала бурхливу реакцію малих розумах, "забувши" домалювати хвоста, вухо чи рильце. А п'ята нога в овечки! А швидкісний майстер-клас із малювання песика-пірата, Старого Лева чи просто улюбленого персонажа "Бабусиної господи"! Емоції зашкалювали у всіх. Діти працювали і без кінця всміхалися. А ми бачили чотири рази по тридцять пар сяючих очей, і розуміли, що ось воно - письменницько-художницьке щастя!.
- Переоцінити значення таких зустрічей з дітьми практично неможливо, - додає Катерина. - Розуміння, що книги, які припали до душі, пишуть живі люди, що з ними можна поспілкуватися, почіпати за руку, змусити намалювати кажана (повірте, не кожному письменнику це під силу!) чи пригадати улюблений дитячий вірш (а це вже завдання для ілюстратора) так окриляє. А ще - олюднює книгу, робить її ближчою, живішою, допомагає зрозуміти, що за нею стоїть світ почуттів та переживань, які властиві усім, та разом з тим унікальні. Це ні з чим не зрівнянний досвід. Особливо - в дитинстві.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно