Бабуся-кульбабка, киця Муся і справжня дружба – у Галини Кирпи вийшла нова книжка!
У «Видавництві Старого Лева» стало більше ще на одну зворушливу історію – в письменниці і перекладачки Галини Кирпи вийшла книжка «Муся та Бабуся». Це розповідь про дружбу бабусі-кульбабки і киці Мусі, яку викинули напризволяще.
Оповідка, де вчать розуміти мову котів, дослухатися одне до одного і пам’ятати, що найголовніші істини прості, множить світло і проникає в саме серденько. В основу лягли реальні випадки з життя авторки, а ще читачі мають нагоду зустрітися на сторінках з іншими «літературними» котами, адже в головної героїні багато «хвостато-вусатих» книжок.
Життя тварин-безхатьків непросте, особливо, коли ти мале беззахисне кошеня, що раптом опинилося на узбіччі. Але кожен із нас заслуговує не бути самотнім, тільки треба відчути кому «промуркотати» особисту історію. Маленька Муся зуміла вибрати свою людину – бабусю.
По-дитячому щиру і мудру книжку проілюструвала Грася Олійко.
Галина Кирпа розповідає про роботу над виданням: «Задум написати історію про Мусю і бабусю з’явився мимоволі, а "підказав" його Свен Нордквіст своєю серією книжок про кота Фіндуса й дідуня Петсона. Знаєте, що в нас тепер котів часто називають Фіндусами? А перед цим я перекладала книжки про не менш популярного в Швеції кота Пелле Безхвостого. Можна сказати, що весь час жила поміж котів. Завжди цікавило, а що вони, коти, про нас думають? "Що котам сниться: квіти чи миші"? Чи можна навчитися розуміти їхню мову? Бажання? Тож нічого дивного, що я спробувала все це уявити. Ще мені дуже близьке життя самотніх жінок, що втратили своїх найдорожчих людей. Я думаю про те, що в тій самотності багато смутку, але немало й нерозтраченої любові та хисту спілкування.
Моїй Мусі пощастило – вона вибрала ту Бабусю, яку я захотіла. Це теж дуже самотня реальна жінка, моя подруга, яку я безмежно люблю. Щоправда, насправді вона не вчителька музики, а художниця. Манера поведінки, риси вдачі моєї Бабусі – саме з неї.
Але все те, що я описала, настільки правда, настільки й вигадка. Був випадок, коли в мене на очах з вікна автомобіля, що трішки пригальмував, викинули котика. Отак безжально – взяли й викинули. Другий випадок – коли я поїхала до приятельки в передмістя подивитися котиків, яких привела їхня кицька в собачій будці. Важко було вибрати одного з чотирьох гарнесеньких. А тоді, як одне з них підійшло й лизнуло за ноги, я відразу зрозуміла, що воно саме мене вибрало»!
«З Грасею Олійко ми познайомилися на презентації і розговорилися про котів. Я обмовилась, що якраз пишу "одну штуку" про кицю, а вона попросила показати їй. Коли десь через рік Грася побачила рукопис і написала свої враження, стало ясно, що Муся вже вибрала собі й художницю! Мені пощастило, бо ілюстраторка тонко відчуває художнє слово і вміє бачити серцем. А насамкінець скажу вам на вушко: мені б дуже хотілося зустріти з Мусею та Бабусю ще й Різдво», – розказує авторка.
Грася Олійко додає: «Ілюструвати книжку, яку написала Галина Кирпа, велика честь для мене. Це справжня дитяча література, яку хочеться перечитувати знову і знову. Коли вперше знайомилася з текстом про Мусю і Бабусю, то не стримала сліз, настільки ця історія глибока і проста одночасно, вона і для дітей, і для дорослих, залишає стільки світла після себе. Малювати Мусю і Бабусю я вирішила фарбами і олівцями, от так як малювала би дитина, як вміє, не задумуючись, чи правильно вона малює. Але звісно, користувалася всіма знаннями і напрацюваннями художника-ілюстратора, правилами композиції, підбором кольорів. У дітей все це відбувається на рівні інтуїції. Хотілося, щоб малюнки були щирі, як і сам рукопис. Образ бабусі ми обговорювали з пані Галиною у листуванні, пані Галина поділилась деталями, яких в тексті немає, ким бабуся працювала, що її надихало і захоплювало. Скверик у якому персонажі знайомляться реальний, він існує, я їздила туди, сиділа на лавочці, уявляла себе то Мусею, то Бабусею, робила швидкі скетчі скверу. І хоча тоді була зима, я уявляла, як там затишно і зелено навесні. Сподіваюся, мені вдалось передати це в ілюстраціях».
Галина Кирпа – письменниця, перекладачка і літературна редакторка. Авторка кількох поетичних збірок, книжок з ліричними новелами та оповіданнями для дітей і дорослих, упорядниця численних антологій і хрестоматій. Перекладає з білоруської, німецької, шведської, данської та норвезької мов. Завдяки Галині Кирпі український читач може познайомитися з улюбленими для всього світу книжками Ульфа Старка, Свена Нордквіста, Астрід Ліндґрен, Марії Парр та інших знакових письменників. Лауреатка премії імені Івана Огієнка (1996), «Світлослов» (2005) та премії ім. Максима Рильського в галузі художнього перекладу зі скандинавських мов (2007).
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно