0(800) 501 508
 
Цілодобово
Кошик 0 грн

Новина

по:
В період з:
Аскольд Мельничук: «Свобода може бути дуже лячною і навіть небезпечною для людей, які до неї не призвичаєні»
На 25 Book Forum до України завітав Аскольд Мельничук, відомий американський письменник і літературознавець українського походження, аби презентувати свій роман «Посол мертвих». Його твір –  один з найважливіших романів про психологію і трансформацію людини, вкинутої в інше суспільство, – голосно прозвучав у США на початку 2000-х, а нещодавно побачив світ й українською у «Видавництві Старого Лева». Розмову про роман і загалом про вплив літератури на суспільство, яке часто втікає від важливих питань у світ розваг, про мову, ідентичність письменника і відчуття дому, про різні ролі літератури в Україні та США говорили сам Аскольд Мельничук та головна редакторка «Видавництва Старого Лева», письменниця Мар'яна Савка.
 
Розповів Аскольд Мельничук про один із візитів до України і про зустріч із групою письменників:«Я був вражений, що в Україні поетів так цінують». «Львів майже одразу став мені дуже близьким і родинним», – зізнався автор.
 
 
Також письменник зауважив, що письменництво – сімейне:«Я кілька років тому знайшов між листами мами лист від редактора журналу "Добра новина", який виявився відгуком на вірші молодої дівчини (мамі тоді було 18 років). Редактор писав, що готовий опублікувати поезії, якщо мама внесе певні корективи. То був серпень 1939 року, місяць до Другої світової. Звісно, це не відбулося через війну».
 
Головною героїнею книжки «Посол мертвих» є саме жінка, котра повинна розпочати нове життя у новій країні. «Жінка є пуповиною роду, – вважає Маряна Савка. – І як би не змінювалися життєві обставини, вона завжди мусить це пам’ятати. Проте тяжко, особливо для нашого народу, який отримав так багато трагічного досвіду, відпустити все і піти в нове життя…».
 
 
«Ця книжка вийшла в Україні дуже вчасно, – зауважила головна редакторка «Видавництва Старого Лева». – Може, раніше вона була би неправильно відчитана. Бо йти до нашої ідентичності нам довелося довго. І тільки, маючи за плечами Революцію гідності й інші події, що відбулися, ми можемо проаналізувати наше минуле, пережити цей травматичний досвід, пізнати історію, що була від нас схована, збагнути нашу ідентичність і рухатися вперед. Зараз той етап, коли ми набуваємо повноцінності як люди і як держава, бо позбуваємося страхів минулого…».
 
«У США в роки, коли я працював над романом, майже ніхто не знав, що Україна була, – продовжуючи розмову про ідентичність свою і свого народу, розповів Аскольд Мельничук. – Бо вона в уяві майже всіх моїх знайомих, навіть найвищої еліти, була або Росією, або її провінцією. І коли я представляв іншим студентам переклади віршів, наприклад, Драча, то мені закидали, що вони звучать як російські. Наче світ казав, що ми не існуємо».
 
 
«Як на мене, ця книжка дуже українська, написана на українському коді і для українців. Майже 20 років тому вона була видана у США для читачів, які не відчитували цих кодів і мало знали про країну, яку йдеться. Для діаспори вона також була не повністю близькою. А тепер Аскольд отримає свого читача, і наше завдання – відчитати його роман», – ділилася своїми думками Мар`яна Савка.
 
 
Однією із ключових тем у книжці, попри багато інших, є проблема біженства. Аскольд Мельничук поділився думкою, що тепер є більше біженців, ніж будь-коли, хіба крім Другої світової. «Війна все змінює: відносини між людьми, їхнє життя і шлях. Але також вона провокує цікаві запитання про ідентичність: Що це і в чому вона полягає? Які аспекти нас самих і нашого життя є важливим? Чи мушу я знати свою історію і що буде з тим, хто її не знає? І ці питання стосуються не тільки біженців, а й кожного з нас…». Зараз Аскольд Мельничук мешкає у США, однією із важливих ідей якої є свобода. «В Америці пропагують ідею, що кожен повинен мати нагоду обирати: у плані сексуальності, роботи, віри…. Це те, що ми називаємо свободою. А вона може бути дуже лячною і навіть небезпечною для людей, які до неї не призвичаєні, наприклад, для біженців. Бо немає тих точок і орієнтирів, які тебе визначають і обмежують».
 
Говорили і про літературу в контексті батьківщини. «Я думаю, що навчився любові від американських поетів, про своє коріння читав у Шевченка, Франка, Симоненка, врешті мене формували твори поетів й прозаїків з різних країн», – розповів Аскольд.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Вам може бути цікаво
«До музики» – роман про дві любові юного піаніста
Андрій Бачинський презентує книжку «З Ейнштейном у рюкзаку» у Львові
Даруємо знижку на книжку тижня: «Книжка про сміття»!
Катерина Калитко – переможниця конкурсу Фонду ім. Лесі і Петра Ковалевих
Інжир є метафорою єдності – кожна зернинка має знайти своє місце у ньому, – Мар`яна Савка
Юрко Іздрик: Я перекладаю на слова власні переживання
stary_lev Стежити
дописів читачів