Анна Хромова: «У війні немає переможців, війна – це біда і сльози»
У львівській Книгарні «Є» відбулася презентація українського перекладу книги «Від війни плачуть» єврейської поетеси Тірци Атар. Збірка віршів для дітей на недитячу тему нещодавно вийшла у «Видавництві Старого Лева». Аби представити книгу в Україні, з Ізраїлю приїхала перекладачка з івриту Анна Хромова. До бесіди про війну і дитячу літературу долучилася головний редактор ВСЛ Мар`яна Савка та ілюстраторка збірки Катерина Садовщук.
Пісні Тірци Атар дуже популярні в Ізраїлі, книжки з її віршами для дітей є у кожному дитсадочку. Попри це поетеса, акторка та співачка не встигла відчути на собі усі приваби слави – Тірца загинула у віці 36 років, випавши з вікна власного будинку. «З часу того нещасного випадку минуло 48 років, а чутки і легенди досі множаться, - розповіла Анна Хромова. - Життя Тірци не було безхмарним, насамперед тому, що вона походила з відомої родини поета Натана Альтермана і акторки Рахель Маркус. Батько критично ставився до віршів Тірци і навіть заборонив їй публікувати їх. Тоді Тірца взяла псевдо Атар і, попри скепсис батька, стала знаменитою. Вірші Тірци в дійсності дуже прості, але проникають у самісіньке серце».
Анна Хромова мешкає в Ізраїлі сім років і каже, що має два доми: «дім батьків – Україну, дім дітей – Ізраїль». «Пригадую, як мені у бібліотеці вперше потрапила до рук дитяча книжечка «Від війни плачуть»: її можна було прочитати за годину, але я затримала збірку на три місяці – такою близькою вона мені стала. Минулого літа я знову повернулася до книги – в якийсь момент усвідомила, що у мене вже дві війни. Вирішила, що мушу перекласти «Від війни плачуть» українською, бо книга дуже допомогла мені пояснити власним дітям, чим є війна. В Ізраїлі на державному рівні розроблена програма з озвучення складних тем: що таке Голокост чи що таке війна дітям починають обережно пояснювати з дитсадочка. У формі гри їх вчать як поводитися під час бомбардувань, правил евакуації у бомбосховища. Але все одно залишається багато питань, на які у садочку не дають відповіді. Пригадую, як мені довелося пояснювати старшому сину (6 років), чому терористи викрадають підлітків. Важливо було дати максимально вичерпну відповідь, не налякати його і подарувати відчуття безпеки. Водночас я хотіла пояснити, що у війні нема переможців і переможених, що війна – це погано, бо це біда і сльози. Книжка «Від війни плачуть» зробила це краще за мене: тут немає агресії, немає слів «ворог», «вбивця». Вона написана від імені семирічної дівчинки, яка чекає з війни батька, мріє про мир, намагається зрозуміти причини війни і чому ця війна має закінчитись».
«Від війни плачуть» - це книга й для батьків також, бо вчить, як спілкуватися з дітьми на нелегкі теми, - розповіла Мар`яна Савка. - Коли ми вирішили видати збірку Тірци Атар, то хотіли знайти ілюстратора, який би збагатив текст, зробив би його універсальним, зрозумілим для дітей будь-якої країни. Катерина Садовщук стала нашим відкриттям, можна сказати, що вона написала цю книжку ще раз».
Книжка насичена символами: розводи камуфляжної форми, наче хмаринки, формують тваринок, будинки перетворюються на фронтові листи, що їх солдати носять біля серця... «Закінчується книжка зображенням перевернутої скибки кавуна, з якої, наче насіння, висипаються снаряди, - прокоментувала свої роботи ілюстраторка. - Коли вони висиплються - війна припиниться. Кавун для мене - символ військової професії. По-перше, бо зодягнений у камуфляж, а всередині – червона плоть. А по-друге, це сезонний фрукт, дуже потрібний влітку і який набридає восени. Військові дуже потрібні нам у часи неспокою в країні, але у мирний час ми часто забуваємо про них. Тому ця скибка кавуна є свого роду нагадуванням для кожного з нас, щоб ми пам’ятали, кому завдячуємо життям».
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно