Анджей Стасюк: бачити красу у руїнах
Ввечері 11 вересня у Першому українському театрі для дітей та юнацтва презентували зовсім недитячу книгу польського письменника та журналіста Анджея Стасюка «Галицькі оповідання».
Поки аудиторія чекала на головного гостя – Анджея – Тарас Прохасько, який переклав книгу з польської на українську, розповів майже інтимні речі щодо Стасюка: про незакінчену школу, дезертирство з армії і ув’язнення за це, подорожі, прихильне ставлення до України у творах…
«Польська література не така як українська, - розповідає Тарас Прохасько. - Усі постаті в ній можуть переплітатися, створювати таку собі мереживну грибницю. Зараз і в Україні починається щось подібне. Анджей дещо не вливається в образ культуральної людини. Його заглибленість у польську і світову культуру є значно більшою, ніж може здатися».
«Часом його звинувачували у якійсь вульгарності і грубості, - продовжував Тарас Прохасько, - бо він дуже лаконічно відповідає на різні питання в інтерв’ю. Насправді ж у нього велике добре серце. І хоча у нього незакінчена середня освіта, він дуже заглиблений у культуру. Єдина його несистемність полягає у тому, що він може робити те, що подобається, думати про те, що цікаво».
Розповів Тарас Прохасько і про книжкову історію Анджея Стасюка, наголосивши на нестачі перекладів українською багатьох важливих творів культового польського письменника. Також поговорили про творчу манеру й надзвичайне вміння Стасюка розуміти драму кожної людини, бачити красу навіть у руїнах, вміння зробити оповідь про звичні місця такими, що змивається лінія між тим, що є краса, а що ні.
Анжей Стасюк поділився з аудиторію своїм баченням історії, яка стала ґрунтом «Галицьких оповідань»: «Ця книжка – це дуже різноманітна. Вона про те, як приїжджає поляк в околиці, які не зовсім й польські. Застає знедолених людей та розвалини комунізму. Частина героїв, описаних у книжці, ще живі».
Поговорили і про роль перекладача у процесі підготовки українського варіанту видання: «Я намагався максимально зберегти кожне слово, інтонацію, вираз, - розповідає Тарас Прохасько. - Оця галичність позволила використовувати більше наших галицьких зворотів. Важливим було і те, що я 5-7 разів був на тих місцях, які є описані в оповіданнях. Я бачив тих людей, ті місця, ту всю покинуту 50 років тому Лемківщину».
«Коли читаєш український текст, з’являться відчуття, що переплелися два письменники – Стасюк і Прохасько», - зазначає головний редактор «ВСЛ» Мар’яна Савка.
Письменники жартували, читали уривки з «Галицьких оповідань» українською та польською мовами, говорили навіть про риболовлю та гриби. Врешті , вечір завершився домовленістю видати у «Видавництві Старого Лева» найновішу книгу Анджея Стасюка, яка стане продовженням новоствореної серії «найліпше.pl».
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно