0(800) 501 508
 
Цілодобово
Кошик 0 грн

Новина

по:
В період з:
Андрій Бондар: «Усі люди цікаві, хоч вони і не завжди усвідомлюють, наскільки унікально живуть»
У рамках ХХІІІ Форуму видавців відбулась ще одна презентація, присвячена збірці короткої прози – книзі Андрія Бондаря «І тим, що в гробах», яка вийшла у ВСЛ. Разом з письменником говорили про видання, про форму короткої прози, про непрості та вічні теми, які автор піднімає у своїх творах, читали уривки з книги та ділилися враженнями про неї Ганна Улюра та Євгенія Нестерович. Зустріч відбулась у стінах кав`ярні «Дзиґа».
 
Андрій Бондар розповів, як багато для нього значить вклад Ганни Улюри у його книгу. Саме Ганна, літературознавець та критик, допомогла упорядкувати тексти Андрія, які увійшли до збірки. За словами автора, саме завдяки Ганні книга стала такою унікальною і вдалою.
 
Упорядниця розповіла про те, які оповідки Андрія Бондаря стали єдиною книгою і чому вони розташовані саме у такій послідовності: «Я сіла та почала читати цей корпус текстів, думати над різними варіантами комбінацій. Головне - хотілося не нашкодити. Можна було обрати найочевиднішу версію  – книжку про пам`ять, але не хотілося робити все банально. Інший варіант – книга для професійного читача, але це обмежувало аудиторію. І був варіант, який мені подобався як читачеві та як літературознавцеві – саме він і залишився остаточним».
 
 
Андрій Бондар зізнався, що не дуже любить зачитувати свої тексти, але йому подобається спілкуватися з читачами. «Я звичайна людина. І спілкуватися з людьми мені не важко, завжди можна знайти спільну мову з будь-ким. Приємно говорити з простими людьми про прості речі. З одного боку, такі співрозмовники звичайні й нецікаві, з іншого – в них є те, що давно в багатьох втрачене. Головне знайти спільні інтереси. Слово за слово, і твориться спільний простір сенсів. І ти розумієш, що всі люди цікаві, хоч вони і не завжди усвідомлюють, наскільки унікально живуть. Входити в комунікацію – це взагалі найцікавіше, що може бути в житті», - розповідав письменник.
 
Говорили і про те, що сьогодні соціальні мережі дають можливість одразу зрозуміти, як на твої тексти зреагують читачі. Попри це, Андрій Бондар поділився, що завжди пише передовсім для себе та найближчих людей. «Коли пишу, я не орієнтуюсь на якогось специфічного читача, - казав автор. -  У мене виникає бажання написати - я пишу. Звичайно, передусім - для себе. Якісь сюжети, слова, персонажі з`являються у голові, і якщо мені подобаються ці фрази чи колізії, їх далі розвиваю. Перші мої тексти оцінюють найближчі люди, тому в певному сенсі я пишу і для них».
 
 
Також Андрій поділився з публікою, що любить писати на замовлення, а ще розповів, що намагається не робити свої тексти правильними за стилем, формою тощо, переклавши цю місію на упорядників та редакторів, а більше акцентувати увагу на творенні емоцій, персонажів. «Для мене завжди було важливо вбити у собі філолога, перестати контролювати своє письменництво. Бо освіта псує художника. Йому треба, маючи цю освіту, в певний момент відмовитися від неї. Щоб не ставити собі питань про форму, про правильність, стиль і т.д.». Натомість відмовитися від перекладача у собі Андрій не може, бо це передовсім годує його. «Врешті те, що читаєш, часто й перекладаєш», - каже Андрій Бондар.
 
 
Вам може бути цікаво
Будь еко: книжки для екологічно свідомого виховання дітей
Арундаті Рой про «Бог дрібниць» та «Міністерство граничного щастя»
Мистецтво стратегії. Путівник до успіху в житті та бізнесі від експертів теорії гри
Нейлбафф Баррі Дж.
Діксіт Авінаш К.
Літнє подвоєння буксів: кешбек 20% від суми замовлення!
stary_lev Стежити
дописів читачів