Андрій Бондар: «Тексти зі збірки «І тим, що в гробах» - мій спосіб боротьби за душевну рівновагу»
У Львові відбулася презентація нової книги публіциста, письменника, перекладача, блогера Андрія Бондаря. «І тим, що в гробах…» – збірка малої прози автора, у ній і про любов, і про футбол, політику, пса, сусідів, мишей, мовну філософію і немитого дідуся Тодося... Цю книжку, за словами Андрія, можна назвати «розтягнутою в часі спробою внутрішньої біографії». Власне, про «надмірну чесність» текстів, про комунікацію читача і автора говорили під час презентації Андрій Бондар та Євгенія Нестерович.
Євгенія зауважила, що чимало читачів говорили про книжку Бондаря, що вона «надто чесна». «Занадто чесним письменник може бути тільки перед самим собою, - прокоментував Андрій. - Але чесності тут багато... Наприклад, у деяких текстах я відверто показав як робити не варто, у інших - присутні сексуальні дії, але читачі повинні були б знати, що це річ природна. І взагалі тексти не про це, а про ініціацію, перехід у інший статус, тобто їх не можна сприймати буквально... Кожна історія з книжки «І тим, що в гробах» - це подолання маленького неврозу, бо усі вони виникали як реакція на певну подію. Часом це були зміни у середині мене, але найчастіше - зовнішні події. Таким чином ці тексти - спосіб боротьби за психічну адекватність, душевну рівновагу. І якщо ми вже почали про чесність, то я розглядаю власну творчість як форму подолання внутрішніх проблем».
Письменник зізнався – йому приємно чути, що своїми рефлексіями він викликає реакцію у читачів. «Коли я реагую на певну подію, то пишу про це не лише для себе, щоб самому розібратися у ситуації. Мені важлива думка читача. У цьому сенсі мої тексти є також способом комунікації. І, звісно, на мене також впливають тексти інших. Тобто література це процес взаємообміну - сьогодні я отримую від когось враження, емоцію, завтра хтось бере їх з моєї книги». Разом з тим, зауважує Бондар, сама особа письменника як ретранслятора рефлексій та думок доволі складна. Нерідко буває, що текст, написаний з десяток років тому, здається тобі чужим. Особливо це стосується поезії.
Окрім текстів зі збірки «І тим, що в гробах» Андрій зачитав нове оповідання з ще неопублікованої книги, над якою саме працює. «Для мене багато важать маленькі людські історії, про це буде моя наступна книжка. Принаймні у трьох більших текстах з цієї нової книги є цікава композиційна особливість: рівно до половини вони реалістичні, списані з мого досвіду, а інша половина у них цілком вигадана - суцільна макабра і фантасмагорія».
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно