Андрій Бачинський: угода з дияволом є у львівських архівах
Нова дитяча повість відомого українського письменника Андрія Бачинського розповідає про пригоди трьох друзів, яких називають "Ватагою Веселих Волоцюг". Вона увійшла до довгого списку Дитячої книги ВВС-2018. Попередня книжка Андрія Бачинського "140 децибелів тиші" стала Дитячою Книгою року ВВС у 2015 році. Головні герої - однокласники Віт, Влад та Васька, які вирушають у небезпечну вилазку підземеллями Львова, аби на власні очі побачити підземну річку. І ця їхня ідея обертається захопливою пригодою. BBC News Україна поспілкувалася з автором про нову книгу та плани на майбутнє.
Оксана Тороп, BBC News Україна
BBC News Ukraine: Чому ви вирішили написати про "Ватагу Веселих Волоцюг"? Як виникла ідея такого захопливого сюжету?
АБ: Колись хотів написати про пригоди у львівських підземеллях. Пізніше, після відвідин благодійного центру "Емаус", де опікуються людьми, що з якихось причин втратили житло, засоби на проживання та стали волоцюгами, виникла ідея написати про них. А потім вирішив, що було б цікаво об'єднати ці сюжети і показати, що наше бачення і сприйняття таких людей дуже часто є хибним і викривленим. І закладається воно найчастіше саме в дитячо-підлітковому віці. Ну і, звичайно ж, хотілося, щоб історія не була занудна, дидактична і надто моралізаторська, а цікава й захоплива.
BBC News Ukraine: Ваші герої постійно порушують спокій міста, їх сварять у школі. Чому ви вирішили наділити їх саме такими характеристиками?
АБ: Щоб цікавіше було. Та й сам такий був у школі, попри те, що вчився дуже добре.
BBC News Ukraine: Чи існують реальні прототипи ваших героїв?
АБ: Не всі. Руфер Вітілай списаний з однокласника мого сина. Фізик Роман Денисович - з мого вчителя фізики Романа Денисовича. Калуський волоцюга Льондон - теж реальний герой, що жив у місті мого дитинства.
BBC News Ukraine: Ви описали проблему батьки-діти, коли батьки на заробітках, розлучені або у довгостроковому відрядженні. Чи це не занадто трагічно для дитячої книжки?
АБ: Це нинішня правда, тому її не уникнути. В повісті є епізод, коли в Італії на околицях Рима мама підходить до автобуса, шукає очима сина і не пізнає його, а коли він окликає її, вона втрачає свідомість. Це відбувалося на моїх очах. Тоді у 2000 році, це було ще не так масово, а зараз це проблема вже загального масштабу, тому й не варто її уникати.
BBC News Ukraine: Чи розглядали ви інший фінал цієї книги? Наприклад, коли Сем таки зникає...
АБ: Перший фінал був саме таким - діти входять, порожня кімната, шок, квіти випадають з рук Василини. Три крапки. Позитивний фінал з'явився потім.
BBC News Ukraine: Чи відповідають дійсності місця, описані у повісті, або все ж таки є відхилення від реальності? Зокрема, підземелля у Львові, підземні річки та захопливі місця.
АБ: Локації відповідають. І підземелля, і тунель ріки Полтви. Я навіть навмисно ходив у музей Книги і вивчав, як замикаються вікна, яка сигналізація, як вилізти на дах і спуститися в люк. Після виходу книги мені навіть дорікали, що не можна так детально розписувати такі речі, бо це може бути сприйнято як інструкція із проникнення в музей.
BBC News Ukraine: Скільки у книзі реального і скільки вигаданого? Чого більше?
АБ: Живих історій, мабуть, більше. Історія про волоцюгу Льондона, як він називав дівчину внучкою ДонКіхота - цю репліку почув років 30 тому від нього я настільки був шокований, що донині пам'ятаю. Історія про вимикання реклами на італійському вокзалі й гоління в кущах - це історія мого знайомого доцента з Львівської політехніки. Історія з переведенням годинника учителя на годину назад, щоб запізнитися на єдиний автобус. І так більшість. Навіть угода з дияволом - цирограф писаний кров'ю, зберігається у львівських історичних архівах. Вигадані хіба що сюжетні лінії, необхідні для зв'язки сюжету докупи.
BBC News Ukraine: Як довго ви пишете одну книгу? Скільки часу писали саме цю?
АБ: По різному. "140 децибелів тиші" писав два тижні. Цю писав довше, і з перервами. Хоча в сумі десь тижнів три-чотири. Більше займає якась підготовча робота, як ті ж походи в музей чи підземелля.
BBC News Ukraine: Які плани на майбутнє? Чи є вже ідеї нової книги?
АБ: Ідеї є, і вони потроху реалізуються. Оскільки освіта в мене технічна, хочеться реалізувати давній задум художньої книги, в якій захопливий пригодницький сюжет тісно переплітається з якимись науково-практичними викладками. Така собі науково-популярна література для школярів.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно