Анастасія Стефурак: «відвідати Париж і стати художницею»

16.04.2018

Дуже часто люди обирають книжки не через автора, а через красиву обкладинку. Останніми роками українські видавці дедалі більше звертають увагу на візуальне оформлення. Однак часто ілюстратори як повноцінні учасники видавничої справи залишаються в тіні. Проект «Ті, що малюють поміж слів», який стартував у львівській книгарні «Є», має на меті це змінити. Щомісяця тут влаштовуватимуть зустрічі з книжковими ілюстраторами. Першою гостею проекту стала Анастасія Стефурак.

Марта Сомик, Читомо

Анастасія родом з Івано-Франківщини. У 2007 році вступила до Львівської національної академії мистецтв на кафедру графічного дизайну. Впродовж чотирьох років Анастасія проілюструвала 7 книжок та зробила більше 30-ти книжкових обкладинок. Її малюнки розглядають діти у Китаї та Польщі, а за мотивами її ілюстрації до роману «Під скляним ковпаком» роблять татуювання.

Про дитячу мрію, яка стала реальністю

«У дитинстві в мене було дві великі мрії: відвідати Париж і стати художницею. Пригадую, як моя тітка малювала для мене лінійні зображення, і я їх розмальовувала. Потім я розглядала мамині малюнки жінок у різних сукнях та костюмах. Саме вона займалась моєю художньою освітою, вона приносила мені різні альбоми художників, з 6-ти років я почала відвідувати художній гурток. Бувало, що я сиділа біля телевізора з листком та олівцями й намагалась перемалювати якихось персонажів. А ще я сама робила книжки: згинала аркуші А4, скріплювала їх скріпками зі старого зошита і вигадувала ілюстрації до казок Ганса Крістіана Андерсена та Шарля Перро».

Книжка, яка у дитинстві найбільше запам’яталась Насті Стефурак (авторка ілюстрації — Іветта Ключковська, казка «Русалонька»)

Про перші досягнення на професійному рівні

«На диплом бакалавра я ілюструвала книгу «451° за Фаренгейтом» Рея Бредбері. Згодом мені подарували графічний планшет, і усі свої ілюстрації я почала робити за комп’ютером, взялась за колажі. Моєю магістерською роботою були ілюстрації на українські прислів’я. Ідея прийшла зовсім спонтанно. Переглядаючи в інтернеті вінтажні фотографії, я побачила чоловіка на пенні-фартингу — старий велосипед з великим переднім колесом. Він був такий кумедний, у смугастому гольфі. Мені одразу спало на думку українське прислів’я — Яке їхало, таке й здибало.

Основна особливість цих ілюстрацій — текст передає зміст прислів’я (техніка летерінг — ред.). Якось я виставила цей проект на сайті Behance (сайт із портфоліо професіоналів різних галузей, зокрема, графічних дизайнерів — ред.), хтось поширив мої ілюстрації на якомусь блозі, потім усе перейшло у Facebook, почався неймовірний ажіотаж, і зрештою «Видавництво Старого Лева» запропонувало домалювати кілька розворотів і видати книжку».

Обкладинка книжки «Мій дідусь став черешнею» А. Нанетті (ВСЛ, 2015 р.). Права на ці ілюстрації купило одне з польських видавництв.

Про різницю між художником та ілюстратором

«Для мене книжковий ілюстратор і є художник. Єдина різниця у тому, що ілюстратор має певні межі, які йому диктує формат і тема книжки, або ж, до прикладу, книжка має бути виконана у певних кольорах. Якщо я роблю лише обкладинку до видання, то перечитую її один раз, якщо роблю цілісне оформлення, то — два і більше разів. На те, щоб зробити обкладинку, мені потрібен тиждень, однак цілісне оформлення книжки займає вже кілька місяців».

Про важливість деталей в оформленні книжки

«В дитинстві мене дуже обурювало, коли всередині книжки була та ж ілюстрація, що й на обкладинці. Це, мабуть, тому, що раніше ілюстратор малював на папері, а потім віддавав їх видавництву, де на них наносили шрифти та оформляли верстку. Сьогодні ж ілюстратор має доступ до різних програм і може сам займатись такими деталями. Я завжди думаю комплексно: де буде ім’я автора на обкладинці, логотип видавництва, як оформити форзаци та місце під штрих-код».

Форзац книжки «Мій дідусь був черешнею» А Нанетті (ВСЛ,2015). Цими ілюстраціями Настя показала циклічність життя

На обкладинці книжки «Йорґен+Анна=любов» Йорти Віґдіс Настя зашифрувала локації, де відбуваються основні події

Про першу безпосередню роботу з автором книжки

«У 2015 році я вперше працювала над ілюстраціями, співпрацюючи з авторкою книжки. Разом з відомою дизайнеркою одягу Оксаною Караванською ми створили «Стильну книжку для панянки». У цьому випадку стиль книжки вплинув на її зовнішній вигляд. Авторка дуже хотіла, щоб книжка була схожою до журналу, тож ми використали інтегральну обкладинку та видовжений формат.

Обкладинка книги «Стильна книжка для панянки» О. Караванської (ВСЛ,2015). Тут використаний негативний простір — контури одягу формують силует дівчинки-підлітка

Обкладинка абетки-енциклопедії «Шевченко від А до Я» Л. Ушкалов (ВСЛ, 2017). Квітки на гілках символізують сфери діяльності Тарас Шевченка, зокрема письменство та малярство

Про оформлення першого дорослого роману

Оксана Зьобро (керівниця PR-відділу «Видавництва Старого Лева»): Роман «Під скляним ковпаком» має у собі біографічну складову. Прототипом героїні є авторка книжки — Сильвія Плат. Це єдина прозова книжка цієї американської поетеси. Вона усе життя страждала від депресивного розладу і намагалась подолати його, як і головна героїня роману. Через кілька тижнів після виходу книжки авторка покінчила життя самогубством. Для своєї ж героїні вона вигадала значно позитивніший сюжет. «Під скляним ковпаком» була написана у час, коли в Америці відбувався зламний період у становищі жінок, коли в них почало з’являтись більше прав і свобод. Однак була також і велика криза самоідентифікації, адже з іншого боку існували патріархальні тенденції у суспільстві».

Обкладинка книги Сильвії Плат «Під скляним ковпаком» (ВСЛ, 2017)

Анастасія Стефурак: «Окрім перечитування книжки, яку я ілюструватиму, мені допомагають фільми. Саме так я шукала натхнення до роману Сильвії Плат. Щодо кольорів, то я обрала три основні — рожевий, який був популярний в американській культурі того періоду. Він ніжний і жіночний. Другий колір — дещо насиченіший рожевий, який символізує кров і сірий, який передає настрій роману. Також у книжці багато символів масової культури США 1950-их років: друкарська машинка, жіночий одяг, косметика, телефон. На одній з ілюстрацій головна героїня стоїть у коробці як лялька Барбі».

Нариси до книжки С. Плат «Під скляним ковпаком» (ВСЛ,2017)

Ілюстрація до епізоду, де головна героїня роману — Естер Грінвуд намагається вчинити самогубство

Один з центральних образів ілюстрацій у книжці — ковпак. Його Анастасія використала у 12-ти ілюстраціях

Про плани на майбутнє

«Оксана Зьобро якось мене запитала, чи не хочу я проілюструвати казку «Червона шапочка», мовляв, її оформлює ледь не кожен художник. Я відповіла, що не хочу (посміхається). Якщо чесно, у мене немає конкретної книжки, яку я хочу проілюструвати. Вважаю, що варто ілюструвати книжки, які не були проілюстровані багато разів. Хоча в принципі художник, який вирішує це зробити доволі сміливий, бо ставить собі виклик. Тож, коли я маю проілюструвати книжку, спершу передивляюсь, які обкладинки вона вже мала. Дуже хочу проілюструвати власну книжку, задум уже є — це буде книжка-картинка».

Коротко про улюблене

Ілюстраторка або ілюстратор: Йоанна Консехо (Joanna Concejo), Габріель Пачеко (Gabriel Pacheco).

Художники: Рене Магрітт, Ієронім Босх, Фріда Кало.

Колір: складні кольори, пастельні.

Техніка малювання: комп’ютерна графіка, подобається сюрреалізм, магічний реалізм, мінімалізм.