Аліна Штефан: «Я зібрала у "Реальності Барґеста" все, що люблю»
У вівторок, 2 квітня, у київській книгарні-кав’ярні Старого Лева говорили про жанр фентезі та фантастики, любов дітей до книг та відповідальність автора перед читачами за вигадані світи – авторка історії «Реальність Барґеста» Аліна Штефан, яка приїхала в Київ із Дніпра, та головна редакторка сайту «Букмоль» Міра Київська. І ось кілька найцікавіших думок з розмови ;)
Чому діти люблять фентезійні книжки
Тираж закінчився
«В дитинстві я не читала фентезі та фантастики, – розповіла Аліна Штефан. – Мама була прихильницею класичної літератури, і тому я також читала такі книжки. Із цим жанром познайомилася вже в дорослому віці. Ніл Ґейман, наприклад, переконаний, що не можна братися за “важку артилерію” в літературі, якщо майже не читаєш. Фантастика дуже перегукується із казками. І саме це дає змогу тим, хто багато не читав в дорослому віці, але читав казки в дитинстві, мати певний досвід як читача. Крім того, багатьом хочеться вийти за межі реальності. І тут цей жанр найкращий».
Про початок роботи над книжкою розповіла авторка: «“Реальність Барґеста” я писала, коли була із маленькими дітьми і не працювала довгий час. Мені не вистачало соціалізації, хотілося ділитися тим досвідом, який я отримала за останній час із малечею. Тоді я познайомилася із сайтами про дитячу літературу та почала ділитися прочитаним разом з дітьми. І врешті почала писати власний твір».
До теми. Купити книжку «Темний бік будинку»
«Фантастика – це простір свободи та чарівних мрій, – вважає Міра. – “Реальність Барґеста” можна розглядати як посібник із книжок, які потрібно прочитати, та фільмів, що варто подивитися. Можна навіть влаштовувати своєрідний квест. Перша моя алюзія була під час читання на книжку “Нескінченна історія” Міхаеля Енде».
Про улюблених героїв та проживання мрій у книжках
«Моя улюблена героїня книги – Павуча Ткаля, – продовжила Аліна Штефан. – Але досі не можу згадати, звідки вона в мене взялася. Горгульї – це збірний образ з різних джерел. Барґеста на мене навіяла книжка “Донька залізного дракона”, яку якось прочитала. До “Реальності Барґеста” важко дібрати жанр. Я зібрала у ній все, що люблю. Навіть книгарню, про яку я мріяла тоді, помістила в книжку. Коли я прописую історію – моя мрія або матеріалізується далі (як у випадку із “Літо з ДНК” – після книжки почала професійно займатися біологією), або навпаки бажання зникає. У студентські часи я мріяла бути професоркою медицини на мотоциклі, так цей транспорт опинився в книжці. Мої книжки – це психотерапевтичний процес. У них проживаю свої бажання, деякі реалізую, а від чогось відмовляюся опісля».
Про відповідальність автора перед читачем
«Мені хотілося захистити право читачів побачити той світ, який я вигадала, або не побачити, – пояснила Аліна Штефан. – Моя ідея є не єдиною в цьому художньому світі. Я дала змогу читачам визначитися, на чиєму вони боці».
Про реальність та фентезійне в книжці додала авторка: «Мені хотілося, щоб у цю історію можна було повірити. Для мене фентезі не є близьким жанром. Але я намагалася створити ідею, що це має бути історія, яка пронизує реальність. Вона мала народитися саме з реальності і повернутися в реальність».
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно