5 книжок про чудеса
Марк Лівін рекомендує літературу, яка надихає
Bookchallenge_ua — проект писателей Катерины Бабкиной и Марка Ливина, которые поставили себе цель прочесть 400 книг за год. Каждую неделю Buro 24/7 публикует отчет об их успехах и приключениях.
Для успіху (читай — щастя, задоволення, впевненості, віри) людям потрібні хороші приклади. Мене завжди на публічних заходах просять говорити конкретно, а якщо оперую загальними цінностями — завжди мати історію в запасі, яка би, мов ілюстрація до статті в журналі, пояснила, що саме я хочу сказати. Ці історії люди потім залюбки беруть собі на озброєння.
Сьогодні я вирішив обрати для вас п'ять історій, які ілюструють силу людської віри у диво, якими би чудернацькими не були б його прояви. Вони мені дуже допомагали у непрості періоди життя. Читати рекомендую наодинці, час від часу відриваючи погляд від сторінок і замислено дивитися вперед.
Ромен Гарі "Життя попереду"
Про цю книгу я говорив найбільше. І говоритиму ще, тому що вона справді дивовижна і має декілька рівнів прочитання. Сюжетний — найпростіший. Це ще одна історія "іншого дитинства" — 10-річного арабського хлопчика, якого віддали на виховання старій єврейці. Інший рівень — це ваші чуття щодо цієї книги, ваші думки про те, що "я також про це замислювався", і тільки третій рівень книги, що розкривається у непомітних, часом навіть загальних деталях, говорить нам про велику сильну віру дитини в те, що "інше життя" — потворне, позбавлене зручностей — також можна любити.
Ерік-Емманюель Шмітт "Пан Ібрагім та квіти Корану"
Ця книга, можливо, стане новою для вас, хоч і видана в Україні, мабуть, років десять тому. Історія дружби самотнього хлопчика і літнього чоловіка, теж самотнього, який замінив хлопчику сім'ю. І тут не тільки про мораль та педагогічне виховання, про сентименти та біль. Є тут і гумор, і повії, і пусті балачки, і подорож через всю країну, аби нарешті повернутися до того, що шукав все життя.
Ерік-Емманюель Шмітт "Дитя Ноя"
Писати про війну у сучасному світі — це завжди "або/або", дуже часто це риторика про спекуляцію на темі. Але крім витискання з людей емоцій через м'ясорубку є ще й інший спосіб розмови про такі речі — це свідчення. Засіб залишити в історії болісні сторінки за допомогою особистої історії.
Янн Мартель "Життя Пі"Фільм ви, напевно, бачили, але там зовсім нема всього того, що є в книзі. Там тільки море, тварини і хлопчик, якого в дитинстві всі дражнили Пісюном. Нема в фільмі смішних історій про лінивців, про зоологію, нема багато про Бога та міксу з релігій в голові головного героя. Може, і для вас ця книга стане улюбленою.
Джонатан Сафран Фоєр "Страшенно голосно і неймовірно близько"
І про це ви також щось чули. 11 вересня — день, коли Америка найбільше та найвідданіше вірила в те, що з їхніми близькими, дітьми, друзями все гаразд. З кожним по окремності. Власне, ця історія — конкретний приклад конкретної сім'ї, яка зіткнулася з цією проблемою. І знову ж таки, якщо ви дивилися фільм, то знаєте про битву оксюморонів, про Central Park, про пошуки відповіді на татове запитання. Але я впевнений, що у фільмі ви не відчули всю ту особисту драму головного героя, не зрозуміли його особистого світу і точно не пригадаєте фразу "Чому я не там, де ти". Раджу усім тим, хто хоче нарешті зрозуміти, що воно таке — література жанру young-adult.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно