5 книг лютого, які допоможуть дожити до весни
Для вас є дві новини, але обидві — хороші. По-перше, лютий — останній місяць зими. По-друге — українські видавці не збавляють обертів, скоріше навпаки. Аби ви не загубились в морі новинок, редакція bit.ua вибрала для вас п’ять найцікавіших і корисних книг лютого.
«Інга»
Скотт Ферріс, видавництво Yakaboo Publishing, переклад Дмитра Антонюка
Інґа Арвад — журналістка, актриса й талановита колумністка. Про її роман з майбутнім президентом США Джоном Ф. Кеннеді у ЗМІ більше інформації, ніж про саму Арвад. Що надто несправедливо, адже її життя — екскурс в історію XX століття, хитро закручений детектив з війнами, шпигунами, вбивствами, голлівудськими зірками і світським гламуром. Робота у виданнях The New York Times, Washington Post і Wall Street Journal навчила американського письменника Скотта Ферріса цікаво розповідати історії. «Інґа» — не виняток.
Написавши про життя Арвад, сюжету якого позаздрить будь-який романіст, Феррісу вдалося розповісти про те, що відбувалось за «зачиненими дверима» світової політики та підкилимні ігри, від яких залежали долі багатьох країн. Адольф Гітлер вважав Інґу «найідеальнішим взірцем справжньої нордичної краси», а директор ФБР Етґар Гувер – німецькою шпигункою. Між іншим, в архіві ФБР досі зберігається 1200 сторінок справи Арвад, яку звинувачували в грі на користь Гітлера.
Пишучи цю книгу, Ферріс опрацював неймовірну кількість інформації — починаючи від особистих записів Інґи, її листів, газетних вирізок, і закінчуючи архівними документами. Знаковим є і те, що книга вийшла в США в жовтні минулого року, тобто якихось три місяці тому, а український переклад з’явиться вже за декілька тижнів. Знімаю капелюха перед видавцями.
«Мудакам тут не місце. Як вижити в офісних джунглях»
Роберт Саттон, видавництво «Наш Формат», переклад Любові Пилаєвої
Якщо вам здається, що навколо вас чимало мудаків, то так воно і є. Факти підтверджують ваш досвід: на робочих місцях багато мерзотників, які можуть отруювати роботу всього колективу. Навіть більше — дослідження свідчать, що мудаки не просто принижують колег і негативно впливають на їхню самооцінку, а й завдають фінансових збитків компанії.
Роберт Саттон пише дотепно (на відміну від мене) і пропонує кожному починати з себе, тому тест «Чи є ви сертифікованим мудаком» може стати для вас справжнім викликом, а результат — несподіванкою. Інколи справді варто визнати, що ваш внутрішній покидьок «розправив плечі». «Мудакам тут не місце» — свого роду інструкція по виживанню в колективах. Що робити, якщо деструктивним елементом в компанії є ваш шеф? Або друг? Або й ви самі?!
Автор переконує, що в мудаків можуть бути свої чесноти, які варто використати на користь компанії. Наприклад, для залякування і підкорення суперників або ж для приведення до тями непорядних, нетямущих і ледацюг. Якщо ви справді стомилися жити в Мерзотникополісі і готові створювати цивілізовані робочі місця, то Саттон вам у поміч.
«Шевченко від А до Я»
Леонід Ушкалов, «Видавництво Старого Лева», ілюстрації Анастасії Стефурак
«Видавництво Старого Лева» робить дещо фантастичне — бореться з наслідками недолугої шкільної освіти, яка лишає по собі забагато незаповнених прогалин. «Шевченко від А до Я» — спроба зробити класика ближчим до читача, відійти від вже обридлого формату інформації, обмеженого одними лише біографічними датами — «народився, оженився, помер». Поєднання текстів професора Володимира Ушкалова, відомого шевченкознавця, та ілюстрацій Анастасії Стефурак робить арт-бук універсальним, розширюючи вікові рамки до неможливого — себто читати можна (і варто!) і дітям, і дорослим.
Талановитий художник (ви бачили, як він неймовірно малював жіноче тіло?!), прозаїк, драматург постає перед читачем не в до біса нудному образі, нав’язаному нам школою, а неймовірно близьким, дотепним і «своїм». Так і хочеться підійти і дружньо поплескати його по плечу. Книга впорядкована за ключовими словами, розміщеними за абеткою. Кожне слово (кіт, чай, зорі, тополя, Україна і т. д.) — ключі до біографії і життя Шевченка.
З появою цього арт-буку фраза «Шевченка — в кожну хату» стає не такою вже й безглуздою.
«Друга стать»
Сімона де Бовуар, видавництво «Основи», переклад Наталі Воробйової, Павла Воробйова та Ярослави Собко
Захоплення, роздратування і обурення — саме те, що супроводжує книгу французької письменниці Сімони де Бовуар ось уже 70 років, тобто від моменту першої публікації «Другої статі». Внесемо ясність — вперше українською ця книга вийшла 1994 року у видавництві «Основи», а наприкінці лютого світ побачить її перевидання. «Друга стать» — одна з основних філософських праць феміністичного напрямку. Цілком необмежена «жанровим корсетом», вона поєднує в собі елементи наукового дослідження та ідеологічного маніфесту, охоплює історію, культурологію, міфологію і сексуальність.
Сімона де Бовуар «Другою статтю» накликала на себе гнів католицької церкви, відтак її праця, яку вважають «біблією фемінізму» (яка іронія, оцініть!), була занесена Ватиканом до Індексу заборонених книг. Авторка критикує репресивний характер християнства щодо жінки, другорядність якої проявляється з самого початку: згадати хоча б історію появи світу, де жінка створена з ребра чоловіка.
Сімона де Бовуар копає глибоко, шукаючи той момент, коли ̶в̶с̶е̶ ̶п̶і̶ш̶л̶о̶ ̶н̶е̶ ̶т̶а̶к̶ ̶ жінка в очах суспільства стала «другою статтю», отримавши традиційну роль із сценарієм, який не передбачав імпровізації. І знаєте що? Вона знаходить. Знаходить відповіді у міфах, де героєм був завжди чоловік, у свідченнях істориків і соціологів, художніх творах і мемуарах. «Друга стать» — прекрасне інтелектуальне чтиво, маст-рід для жінок і чоловіків(!). Тобто для всіх.
«Загадкова історія Бенджаміна Баттона»
Френсіс Скотт Фіцджеральд, «КМ-Букс», переклад Валентина Бута
Якщо, прочитавши назву книги, ви подумали про Бреда Пітта, який зіграв Бенджаміна Баттона в однойменному фільмі, то в мене для вас погана новина. Не те щоб Пітт — кепський варіант для візуалізації (дуже навіть ок!), просто фільм аж надто відрізняється від оповідання, за мотивами якого знята стрічка. Коротеньку історію Фіцджеральда сценарист Ерік Рот перетворив на 200-сторінковий сценарій, за яким Девід Фінчер зняв цілком (а може, й ні) пристойний фільм.
Ми більше знаємо Фіцджеральда як романіста. Згадаймо хоча б «Великого Ґетсбі» та «Ніч лагідна». Проте він доволі недооцінений як автор оповідань. Принаймні в очах українського читача. Фіцджеральд відчував зв’язок з часом так гостро, як ніякий інший письменник його періоду. Він зумів зберегти дух епохи, шалене життя Америки 20-х. «Загадкова історія Бенджаміна Баттона» — гарний початок знайомства з оповіданнями Фіцджеральда. Майже півтисячі сторінок, читати які можна у будь-якому порядку.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно