0(800) 501 508
 
Цілодобово
Кошик 0 грн

Новина

по:
В період з:
10 книг серпня
Список покупок на серпень: нестерпна легкість Кундери та життя астронавта на Землі.
 
Анастасія Герасимова, The Village
 
Художня література
 
Вірджині Депант «Вернон Субутекс #1» (Клуб сімейного дозвілля)
 
Критика сучасного французького суспільства. Яскравий текст, що змушує повірити в примарний детективний складник, потім з легкістю про нього ж забути, заглибившись в екзистенційні кризи Вернона Субутекса та інших. Торік переклад англійською першої частини трилогії Депант опинився в короткому списку Міжнародної Букерівської премії. Ще один бал на користь роману. Отже, Вернон Субутекс ‒ зайва людина нашого часу, майже п’ятдесятирічний чоловік, який загубився між рок-тусовками 1980-х і кокаїновими паті 1990-х.
 
Власник магазину платівок «Револьвер», що колись був культовим, після смерті свого друга й спонсора Алекса Бліча, зірки музичної сцени, опиняється на вулиці. У Субутекса немає нічого, крім сумки з найпотрібнішими речами та касет з інтерв’ю Алекса, отримати яке хоче відразу кілька осіб. Те, що в його житті залишається незмінним, ‒ це люди, яким Субутекс завжди вмів подобатися. Кожен, кого він зустрічає, розповідає свою історію. Жебраки, скінхеди, трансвестити, лесбійки, колишні порноакторки, чоловіки, що переживають кризу середнього віку, б’ють дружин чи плачуть через смерть собаки ‒ всі вони отримують авторську увагу з надзвичайно важливими акцентами.
 
Мілан Кундера «Нестерпна легкість буття» («Видавництво Старого Лева») 
 
Без цього роману Кундери література другої половини XX століття була б менш людяною. Експерименти постмодернізму з мовою, наративом чи деканонізацією врешті змушують сумувати за письменником як носієм певної філософії, майстром художньої вишуканості. Звісно, це суперечливе твердження, адже у 1980-х виходили неймовірні книжки Джона Фаулза, Ентоні Берджеса, Умберто Еко ‒ геніїв, які створювали складні прозові полотна. Але тексти Кундери відрізнялися тим, що ще міцно трималися за травму соціалістичного минулого, переосмислюючи, виписуючи її. 
 
Роман «Нестерпна легкість буття» створений 1982 року, але його персонажі знайомляться, закохуються і знаходять нестерпність власного життя задовго до того. Розповідаючи історії взаємин Томаша та Терези, Сабіни й Франца (комбінації імен можна змінювати, не помилитеся), Кундера не обходить увагою 1968 рік, коли до Праги вдерлися війська СРСР і розпочалося «запаморочливе свято ненависті». Воно дало можливість нещасливій у шлюбі Терезі втекти від минулого. Та чи можливо це? «Нестерпна легкість буття» ‒ роман про опозиції легкості-складності, вірності-зради, свободи-неволі, відповідальності-нехтування. Емоційно складний, але вартий зусиль та уваги.
 
Ендрю Мейн «Між фазами місяця» (#книголав)
 
«Думайте! Це сексуально!» ‒ минуло кілька років, відколи сценаристи британського серіалу «Шерлок» вклали в уста свого головного персонажа фразу, яка легалізувала наявність інтелекту в масовій культурі двотисячних. Успішність типажу, що закономірно сприяє появі його різноманітних варіацій. Скажімо, американський письменник і відомий ілюзіоніст Ендрю Мейн створив такого собі Тео Крея ‒ професора, який спеціалізується на обчислювальній біології і, за вже заведеною традицією, трошки соціопата. У першому романі, що мав назву «Натураліст», науковець розкриває жорстокі злочини серійного вбивці, після чого його беруть працювати до спецслужб. Якщо ви попередньої книжки не читали, не переймайтеся.
 
Автор приділив чимало уваги згадкам про цю історію, відверто затягнувши початок «Між фазами місяця». Продовження пригод розумного одинака Тео розповідає про ще одного маніяка ‒ Іграшкового Майстра, який полює на дітей з проблемних родин, захоплюється чорною магією і є учасником складної схеми торгівлі зброєю, що зачіпає американських високопосадовців. «Між фазами місяця» ‒ белетристика, що навряд чи здивує, але точно розважить на кілька вечорів.
 
Зденєк Їротка «Сатурнін» (Видавництво «Комора»)
 
З творів Ярослава Гашека та Карела Чапека ми добре знаємо, що чеська сміхова культура ‒ штука потужна. Сатира для інтелектуалів країни, яку постійно роздирали внутрішні суперечності та зовнішні вороги, була протестом й викликом. Проте Зденєк Їротка обрав трохи інший шлях. Його гумор походить з класики англійської літератури ‒ творів Джерома К. Джерома та Вудхауса. Інколи абсурдний, інколи наївний, побудований на протиставленні слуги-оригінала та нудного господаря «Сатурнін» напрошується на асоціацію з пригодами Берті Вустера та його камердинера Дживса. Чеська парочка вирішує низку побутових проблем, починаючи зі зміни помешкання, закінчуючи особистим життям оповідача, він же роботодавець Сатурніна.
 
Чоловіки мають доволі оригінальне коло спілкування, до якого входять авторитетний знавець людей доктор Влах, ексцентрична тітка Катаржина, гарненька Барбора. Всі разом вони створюють живий хаос, у якому важко знайти хоч якесь раціональне зерно. Стосовно гумору, то він у Їротки дещо накульгує, хоча книжку у Чехії під час опитування Kniha mého srdce було визнано найкращим прозовим твором XX століття.
 
Джордж Орвелл «Ковток повітря» (Видавництво Жупанського)
 
Цей роман класика англійської літератури, що вийшов 1939 року, важко назвати чтивом для розваги. Криза середнього віку, передчуття війни, ностальгія, розуміння неможливості повернути й виправити минуле ‒ не найвеселіші теми, але Орвелл залишається Орвеллом, тому фанати оцінять, а пересічному читачеві вистачить і «1984». Головний герой книжки, Джордж Боулінг, втомлюється від буденності з її мовчазними сніданками, дружиною, схожою на зайця, однотипними будинками та головне ‒ постійним пригніченим внутрішнім станом. Йому сорок п’ять років. Джордж займається страхування та вдає, що йому є що втрачати… Настає мить, коли згадки про дитинство, що неодмінно асоціюється з літом, підштовхують Боулігна поїхати до рідного Нижнього Бінфілда за ковтком повітря.
 
Але, на жаль, світ швидко змінюється. Там, де він хлопчиком рибалив, утворилось звалище сміття, паб, як і його завсідники, постарішав. Чоловік, розчавлений розчаруванням, повертається до Лондона, над яким смертельною загрозою нависає війна. Джордж Боулінг ‒ герой свого часу, людина, що живе між двома найстрашнішими подіями в історії Європи, він просто хоче бути щасливим, залишаючись пасивним перед змінами у суспільстві. Чи засуджує таку позицію автор? Відповідь у тексті.
 
Нон-фікшн
 
Кріс Гедфілд «Посібник астронавта з життя на Землі» (Видавництво «Жорж»)
 
Кріс Гетфілд ‒ відома й популярна в Канаді людина. Його ім’я внесено до Зали слави авіації Канади, а портрет можна побачити на поштових марках чи колекційних монетах. Видатний астронавт, який допомагав будувати Міжнародну космічну станцію, а згодом очолив її командування, провів понад 4 000 годин у космосі. Та головне ‒ Гетфілд став тією людиною, яка наблизила безмежні простори навколоземної орбіти до інших. Його книжки, фото, сторінка у Twitter, що має 2,4 мільйона підписників, навчають і розважають, смішать і дивують тим, скільки у цьому світі ще неймовірного та неосяжного.
 
«Посібник астронавта з життя на Землі» ‒ автобіографія, в якій астронавт розповідає цікаві історії з професійної підготовки та роботи на МКС. Це спроба поділитися життєвим принципом, за яким варто цінувати кожну мить життя, водночас завжди бути готовим до непередбачуваних ситуацій. Гетфілд переплітає історію власного професійного життя із вивченням людиною космосу взагалі. Легко, необтяжливо, з хорошим гумором, він пише не про супергероїв, а відданих своїй справі людей, винахідливих, кмітливих і дуже сміливих. Книжка, яка доводить, що той, хто має справжню, омріяну мету, справді не бачить перешкод.
 
Денні Меєр «Прошу до столу» («Наш Формат»)
 
Мемуари нью-йоркського ресторатора будуть до душі тим, хто мріє про власний заклад або вже такий має й прагне вдосконалення. Хоча гурманам і любителям міської культури харчування теж буде цікаво. Як зазначено у передмові, на професійному рахунку Денні Меєра кейтерингова компанія і понад 10 закладів, деякі з них мають зірки Мішлен. Автор ділиться своїм життєвим досвідом, переконуючи читача, що запорукою успішного ресторанного бізнесу є філософія гостинності. Так, «Прошу до столу» ‒ це не інструкція з того, як орендувати підвал й продавати там мамині пиріжки, це дуже особиста історія зародження нової американської кухні, а головне ‒ вироблення унікального підходу до роботи закладу. Меєр називає такий «просвітленою гостинністю».
 
Автор виробив своєрідну ієрархію посиленої турботи, де на першому місці стоять працівники, потім ‒ гості, громада, постачальники та інвестори. «Якщо розставляти пріоритети інакше, це розриває щасливе коло просвітленої гостинності і серйозно знижує шанси, що ваш бізнес досягне високої якості, успіху, престижу і душевності». Корпоративна культура, соціально відповідальний бізнес, зростання справи та ризики, пов’язані з цим, ‒ Меєр розкриває ці теми, запалюючи своїм оптимізмом і щирістю.
 
Мінеке Схіппер «Голі чи покриті» (Видавництво Аннети Антоненко, НІКА-центр)
 
Світова історія одягання та оголення, написана нідерландською науковицею, професоркою Мінеке Схіппер, порушує дуже важливу тему ідеології тіла. Досліджуючи різні культурні, історичні, релігійні контексти, авторка пише про співмешкання з іншими «на цій сором’язливій планеті», про стурбованість людства власним тілом і певними його частинами у світлі публічного простору. Вийшло цікаво, несподівано, сміливо. Готуйтеся запам’ятовувати й потім використовувати в інтелектуальних розмовах: механізми сексуального відбору партнерів жінками сформувалися ще за доісторичної доби ‒ завдяки прямоходінню чоловічі статеві органи опинилися на видноті, що стало вирішальним у цьому процесі; на теренах Середземномор’я широко побутує вірування, що той, хто поклав руку на оголене чи прикрите інтимне місце, прикликає щастя; найдавніший зразок справжніх черевиків віднайшли у Вірменії, їм приблизно 5500 років.
 
Звісно, про контроль над жінками за допомогою одягу в книзі йтиметься часто. Але головна думка цього неймовірного дослідження буде на останній сторінці, дочитайте: «Ми пильно приглядаємося одне до одного, а іноді наші відмінності провокують конфлікти. У країнах, де права рівності закріплені конституцією, кожен може апелювати до відповідного закону, проте співіснування та виживання разом вимагає щонайменше взаємної поваги».
 
Оксана Лозинська «Шлях до себе» (Дискурсурс)
 
Українська науковиця, що приїхала до Нідерландів за річною стипендіальною програмою, залишилася в Країні тюльпанів значно довше. Оксана Лозинська стикнулася з усіма можливими складнощами адаптації у новому середовищі, але й змогла знайти власне місце у розвиненому суспільстві, де конкуренція не залишає варіантів: перемагай або повертайся додому. «Шлях до себе» ‒ книжка, що транслює досвід мігрантки, але водночас зосереджується на галузі науки та освіти. Тут не буде побутових жахіть збирачів полуниці чи тяжких умов праці будівельників. Викладачці університету прикладних наук йдеться про інше. Як пережити культурний шок, знайти спільну мову з новим оточенням, налагодити роботу, а головне ‒ подолати вигорання, яке, як ми дізнаємося з книжки, у Нідерландах вважається хворобою і системно лікується. «Коли ми як мігранти приїжджаємо у певну країну, нам ніхто нічого не винен. У людей в іноземній країні (як і в нас самих) є власне життя, власні, хоч й інакші, проблеми. А тому по переїзді в нову країну першим шоком для мігрантів стає самотність, непотрібність тим, хто нас оточує, часто холод у взаєминах із людьми, нерозуміння нової культури та її носіїв, відчуття своєї відчуженості й непотрібності», ‒ пише Лозинська. Але ж вона змогла досягти успіху? В чому секрет? Мабуть, у старанні не ошукати саму себе.
 
Алехандро Кремадес «Мистецтво фандрейзингу» (Видавництво «Фабула»)
 
Алехандро Кремадес ‒ бізнесмен-космополіт, засновник інвестиційної платформи для стартапів Onevest, у якій зареєстровано понад 350 000 підприємців. Живе, працює, викладає у США. Його книжка «Мистецтво фандрейзингу» налаштує на правильний курс усіх, кому кортить підкорити море бізнесу. З чого складається цикл фінансування проєкту? Чому його презентацію варто помістити лише на одній сторінці? На що треба звертати увагу, обираючи інвестора? Ці запитання є лише частинкою мудрощів Кремадеса. Автор не оминає жодного важливого моменту, приділяючи окрему увагу піару стартапів, командотворенню, джерелам первинного капіталу. Кремадес лаконічний оповідач.
 
Усю інформацію подано чітко, структуровано, інколи її доповнюють екскурси в історію економіки або приклади із сьогодення. Мета автора ‒ навчити основ, щоб надихнути на досягнення результату, а головне ‒ виробити у читача тверезе сприйняття бізнесу: «Приготуйтеся до того, що збирання коштів займе більше часу, ніж ви очікували. Вам доведеться вносити правки і пристосовуватися до змін, квапитися й покірно чекати, переживати жорстокі розчарування ‒ і, що найголовніше, у жодному разі не втрачати терпіння. Адже зрештою все це дійсно того варте… Пам’ятайте: більшість підприємців здаються лише за один крок до вершини».
 
Вам може бути цікаво
Маленький Санта
Маруяма Йоко
Надійка Гербіш та Чарівний Атлас вирушають до Одеси
Різдво приходить у Країну Мумі-тролів
Відлюнд Філіппа
Давідссон Сесілія
stary_lev Стежити
дописів читачів