Збираючи ромашки по неділях

Даніелла Дейзі Марія жадала кохання. Покладала на нього всі надії, щоп’ятниці переглядаючи нескінченні романтичні комедії. Проте вона й не сподівалася, що зустріне кохання в Леві — своєму най­кращому другові дитинства. Кохання, від якого тремтять руки й калатає серце, — а це зовсім не те, що має бути, коли бачиш найкращого друга. Та все скінчилося, коли він не від­повів їй взаємністю. Дівчина заприсяглася ніколи більше з ним не перетинатися.

Чотири роки потому ввечері в переповненому барі у Вест-Вілледжі Даніелла побачила Леві — такого ж бездоганного, як і раніше. Можливо, це все гра світла або те, як його кучері падали на чоло, проте вона не змогла від­мовити, коли він попросив її вдати його дівчину на весіллі сестри. Ще один шанс стати його подругою і виправити власну помилку? Як вона могла від­мовити? Страх почути «ні» від університету своєї мрії швидко став найменшою з її проблем. І поки старі почуття зринають під час кожної вдавано романтичної миті чи зловленого на собі погляду, дівчині стає дедалі важче від­найти впевненість у собі. Вона раз у раз замислюється: а чи не слід було від­мовити, щоб захистити своє серце?