Вовкуня. Книга 2

Фінальна частина карпатського роментезі за мотивами української міфології.

Карпати пам’ятають усе.

Те, що люди намагаються забути. І те, що ховається в лісі після заходу сонця.

Леля прокинулася вовкунею. А разом із новою силою вона отримала і спадок давнього протистояння.

Після серії жорстоких убивств, що сколихнули містечко, мисливці оголосили війну й прочісують Карпати, винищуючи вовків. Та небезпека насувається і зсередини. Зграя Опівнічників, до якої належить Сірий, і Лунари — давній рід її матері — опинилися по різні боки. Лунари щойно звільнилися з-під влади мольфара, який роками тримав їх у полоні, і тепер намагаються відновити силу. Опівнічники ж не готові схилити голови перед новим порядком. Крихкий мир тріщить — і достатньо іскри, щоб спалахнула битва.

Попередня книжка: «Вовкун»