Останній потяг до Лондона

«Останній потяг до Лондона» — заснована на реальних подіях книга про кохання, втрату та героїзм, що стала національним бестселером у США, Канаді та Європі, фіналістом Національної єврейської книжкової премії та була перекладена 19 мовами.

Історія в романі розгортається 1936 року в Австрії. Штефан Нойман — п'ятнадцятирічний син заможної та впливової єврейської сім'ї та починаючий драматург, живе у величезному будинку з батьками та молодшим братом. Зофі-Гелена, його найкраща подруга, талановита дівчинка, мати якої редагує прогресивну антинацистську газету. Підлітки спілкуються про театр і літературу, досліджують потаємні віденські підземелля, діляться творчими й науковими ідеями та мріють про великі звершення. Проте навіть не здогадуються, що у березні 1938 року, після аншлюсу Австрії нацистською Німеччиною, їхні життя кардинально зміняться.

Однак у темряві є надія.

Це художній роман, написаний на основі відомостей про справжню програму «Кіндертранспорт», яку очолювала Гертруда Вейсмюллер-Меєр, активістка голландського руху опору. За час своєї діяльності жінка змогла вивезти близько десяти тисяч єврейських дітей. Діти називали її «тітонька Трюйс».