Презентація поетичної збірки «Вернигора» Наталки Фурси у Полтаві

У п’ятницю, 22 вересня, о 18:00 у кав’ярні «Благо кава» (м. Полтава, пл. Соборний Майдан, 1) поетеса Наталка Фурса презентуватиме нову книгу поезій «Вернигора». Вірші, що увійшли до збірки, стали для авторки інструментом внутрішнього переборювання всіх лих та випробувань, які випали на долю людини в цей тяжкий і багато в чому визначальний час української історії. Книга «Вернигора» — це своєрідний щоденник емоцій, думок і почуттів війни. На її сторінках — вірші про Україну, її історичну незнищенність і містичні невичерпні джерела сили її народу. 

Модеруватиме розмову Інна Якобенко.

Хто ти? Який ти? Де ти? З ким? Що стається з тобою, коли війна враз підриває все твоє життя? Коли Отче небо, до якого ти так довго сходив, поціляє в тебе смертю, а рідна земля-Мати — розверзається вирвою під ногами? Що стається з твоєю безсмертною душею у смертному, такому беззахисному тілі? Чи вона почувається підірваною Горою, що враз стає вулканом і теж вибухає, чи дрібним камінчиком, який відкотився від епіцентру вибуху?

Від жаху і страху — до люті, від неймовірної ніжності та любові — до ненависті, що прагне помсти. І запитання-волання до Бога, що переходять у покірні молитви та палкі заклинання...

Власне, ця книжка — своєрідний поетичний щоденник емоцій і почуттів війни. Упоратися з ними, дати раду серцю, осмислити стихію руйнування та наглої смерті, прийняти неприйнятне і… далі ростити свою Гору Добра. Повернути її в життя, поставити на місце, затулити Нею вирву, що постала натомість, — і знову творити світ. Бодай із камінчика, що застряг між пальцями ніг. Гора має перемогти зло — і відродитися. Бо вона — Храм, Житло і Дух.

Авторка дякує за підтримку під час підготовки книги стипендійній програмі Українського ПЕН

Наталка Фурса — українська поетеса, прозаїкиня. Закінчила Ромоданівську середню школу на Миргородщині та факультет журналістики Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (1986).

Довгий час працювала за фахом у засобах масової інформації, редактором у видавництвах, зокрема, в Яготинському історичному музеї, кореспондентом Яготинської райгазети, молодшим науковим співробітником Яготинського історичного музею (Київська область), після переїзду до Києва працювала журналістом у Прес-центрі Митного Комітету України, у редакціях різних видань та редактором у видавництвах Києва, згодом – Полтави, куди перебралася в грудні 1996 року. З 2011 року проживає у селищі Ромодан на Миргородщині. 1997 року членкиня Національної спілки письменників України  та Асоціації українських письменників (2001).

Вірші друкувалися в районній, обласній та всеукраїнській періодиці, в часописах: «Вітчизна», «Дніпро», «Сільські обрії», «Рідний край», «Криниця», «Згар»; в альманасі «Вітрила–82» (Київ, 1982), в навчальному посібнику «Література рідного краю» (Миргород, 1999), в антології поезії полтавських літераторів ХХ століття «Калинове гроно» (Полтава-Кременчук, 2004). Редакторка та упорядниця альманаху молодих поетів Полтави «Болотні вогні» (Полтава, 2002; Київ, 2004).