Запрошуємо на онлайн-презентацію книги «Пірнути в Київське море» Інни Данилюк. 

Разом із модераторкою Наталею Ясіновською поговоримо про неймовірну історію Устима, як в його життя увірвалася таємнича сила й заходилася все руйнувати. Хлопця, що понад усе на світі боявся пірнати, раптом з головою накривають випробуваннями. Устим несподівано дізнається таке, про що ніколи й не задумувався, і заводить знайомства там, де це взагалі неможливо.

Цікаво? Обов`язково долучайтеся! 

Прямий ефір відбудеться 29 серпня, о 18:00 на фейсбук-сторінці Старого Лева: https://www.facebook.com/starlev

   

Книга «Пірнути в Київське море»: https://starylev.com.ua/knyga-pirnuty-v-kyyivske-more

    

Інна Данилюк – літературознавиця, редакторка, письменниця. Писати художні твори почала з молодшої школи, у старших класах новели були опубліковані в житомирській пресі (звідки родом), у 10-му класі мала написані дві історичні повісті.

Випускниця спеціальності «Літературна творчість» КНУ ім. Т. Шевченка (2009), кваліфікація – магістр філології, літературознавець, викладач-дослідник української мови і літератури. Дипломну роботу писала про еволюцію та особливості жанру «літературна казка». По закінченні університету 9 років працювала редакторкою, журналісткою, сценаристкою, літредакторкою на телебаченні та у друкованих ЗМІ.

Лавреатка Міжнародної українсько-німецької премії ім. О. Гончара (2008, за добірку новел для дорослих). 

2015-го року разом із друзями заснувала кіношколу Ukrainian Cinema Village. Співпрацювала з найвідомішими фільммейкерами України.

    

Наталя Ясіновська – письменниця, перекладачка. У дитсадку, коли всі діти малювали якихось чоловічків і хатки, я малювала літери, причому в різні боки. Так тривало доти, доки мама не взяла самовчитель з малювання і таки навчила мене малювати щось, окрім букв. Та це не применшило моєї любові до експериментів з літерами: у молодших класах писала-малювала книжечки і дарувала їх батькам.

Любов до слова привела мене в «Києво-Могилянську академію», де я закінчила бакалаврат (2001) і магістерку (2003) за спеціальністю «Теорія, історія літератури та компаративістика». Далі була робота літредактором у «Жіночому журналі». Згодом не лише вичитувала чужі тексти, а й писала сама.

Потужним поштовхом до писання став переїзд до США у 2009 році. Спочатку ділилася спостереженнями і враженнями у блозі, потім стала записувати дівчачі історії, на які надихала донька. Разом із нею ми відкривали для себе сучасну американську літературу – так з’явилося бажання поділитися цікавими текстами з українськими читачами, і я взялася за переклад.