Деокупація пам'яті і війна. Розмова довкола роману «Її порожні місця»

У п’ятницю, 3 лютого о 18:30 чекаємо на розмові «Деокупація пам’яті і війна» за участі Остапа Сливинського, Ірини Старовойт і Анни Грувер у Книгарні-кав’ярні Старого Лева (Львів, вул. Галицька, 17). Про дебютний роман Анни «Її порожні місця», його головних героїнь-підліток з різних часів: переселенку з Донецька та єврейку, яка веде щоденник впродовж 1938-1941 рр., про війну, повернення пам’яті і рідних місць – спілкуватимуться гості.

А ще про стійкість, вимушені мандри, відтворення цілісності світу за допомогою спогадів і світлин, віднаходження власної ідентичності та дому, який у зв’язку з війною з фізичного стає внутрішнім. Учасники розмови поділяться думками щодо пам’яті і забуття, об’єм яких залежить від тривалості окупації, та шукатимуть інструменти, за допомогою яких можна заповнити місця, де лишилися вирви і порожнеча.

Остап Сливинський – поет, перекладач, літературознавець, есеїст, кандидат філологічних наук, працює у Львівському національному університеті ім. І. Франка. Народився 1978 у Львові.  Автор п’яти поетичних збірок, численних есе, колонок, рецензій, оглядів в українській та закордонній періодиці. Твори перекладені 16-ма мовами. Перекладає художню і наукову літературу з англійської, білоруської, болгарської, македонської, польської, російської мов.

Був співорганізатором міжнародного літературного фестивалю-симпозіуму «Скрипти / Inscriptis» (2003—2005), координатором Міжнародного літературного фестивалю в рамках Форуму видавців у Львові (2006–2007), співкоординатором фестивалю «Дні перекладу» (Київ, 2015). Останніми роками в рамках Форуму видавців у Львові координував спеціальний проект «Література проти агресії» (2016) та цикл публічних інтерв’ю «Історії іншості» (2016, 2018; розмови з письменниками та інтелектуалами, що мають досвід соціального відчуження).

Ірина Старовойт – поетка, есеїстка, доцентка кафедри культурології Українського католицького університету. Народилася 1975 року у Львові. Дебютувала збіркою поезій «Вже не прозорі» (1997), яка зарезервувала їй місце серед покоління дев’ятдесятників. Лауреатка І премії конкурсу видавництва «Смолоскип» (1999). Її вірші увійшли до низки антологій в Україні і за кордоном, де були перекладені польською, литовською, англійською, вірменською, румунською мовами та покладені на музику. Представляла Україну на багатьох культурних подіях всеєвропейського значення, зокрема на Європейському Форумі культур в Люксембурзі (2005), Європейському Конгресі жінок-письменниць у Будапешті (2008), Світовому симпозіумі на честь Бйорнст’єрне Бйорнсона в Осло та Ліллегаммері (2010).

Анна Грувер — поетка, письменниця, есеїстка, перекладачка. Народилася 1996 року в Донецьку, де жила до 17 років. Авторка дебютного роману «Її порожні місця» (2022) поетичної книжки «За вашим запитом нічого не знайдено» (2019). Тексти перекладалися англійською, французькою, німецькою, польською, чеською, естонською, литовською, румунською мовами, івритом. Перекладає з польської і на польську есеї і сучасну поезію, з англійської переклала збірку оповідань Кеті Ферріс «хлопцідівчатка /boysgirls/» (2021).
Лауреатка літературного конкурсу видавництва «Смолоскип» у поетичній номінації (III премія).
Навчалася в Літературному інституті ім. Горького, звідки пішла за власним бажанням через російсько-українську війну. Зараз вивчає юдаїку в Яґеллонському університеті (Краків, Польща).
На початку повномасштабного вторгнення 2022 жила у Харкові. Живе між Львовом і Києвом.