Читає (та говорить) Євгенія Кузнєцова

8 жовтня, о 14:00 запрошуємо на зустріч з Євгенією Кузнєцовою – письменницею, блогеркою, авторкою книги «Спитайте Мієчку», «Драбина», «Мова-меч» та ін. Що мотивує авторку писати? Як вона ставиться до успіху перших книг? А ще про пости у фейсбуці, гумор в літературі та житті, приховані сенси, гарбузи, помідори та борщ – у розмові Євгенії Кузнєцової та модераторки Катерини Ісаєнко. І, звісно, будуть читання нових текстів, що (можливо) увійдуть до нової книги Євгенії. 

Подія відбудеться у межах Coffee, Books & Vintage Festival – на території !FESTrepublic (м. Львів, вул. Старознесенська 24-26).

Квитки на фестиваль тут. 
Уся програма тут.

«Драбина»:
Толік щойно здійснив головну мрію свого життя: купив будинок, де все буде так, як хоче лише він, та ще й у чотирьох тисячах кілометрів від усієї своєї надокучливої родини. Однак війна перевернула все, і на голову йому звалилась рідня: мама, одноногий дядько, далека родичка зі своїм слинявим песиком, сестра з депресивною подругою і навіть котячі свекруха й невістка.
У той час, коли в Україні розносить вибуховими хвилями вікна, гинуть сотнями й тисячами люди, у будинку Толіка війна не окопна, вона отака, життьова: у деталях побуту людей, які намагаються в чужій країні створити свою тимчасову домівку із запахом помідорів. Тут є та нестерпна простота повсякдення людей, душі яких — вдома, в Україні. Але війна — весь час з ними. Вона — як та драбина, яка має багато щаблів, висот і вимірів.

«Спитайте Мієчку»:
Що робити сестрам, яким так легко загубитися у власних думках і бажаннях у великому місті? Все наче й добре, але хочеться поставити життя на паузу, хоча б до вересня, та повернутися у місце свого дитинства. Заплетені стіни старого будинку відгороджують від усього світу з його безліччю питань, а бабуся Тея нічого не запитує, зате завжди поруч.

Але літо час не спиняє: на порозі будинку з’являються люди з колишнього, теперішнього і майбутнього життя. Всі у цьому домі — і самі сестри, і бабуся, і індійська кузина, і розгублена мама, і навіть рудий кіт без імені — на порозі змін. Літо іде, ростуть гарбузи на експорт, розмови не стихають, а проблеми і рішення біжать наввипередки.