0(800) 501 508
 
Цілодобово
Кошик 0 грн

Блоги

по:
В період з:
Автор
Як читати з дітьми: кілька ідей до Міжнародного дня дитячої книги
Дайте вашим дітям книги — і ви дасте їм крила. 
Є. Лепман
 
А весна і далі продовжує тішити книжковими святами. Сьогодні, 2 квітня, ось уже понад 50 років світ відзначає Міжнародний день дитячої книги, ініційований IBBY. А ще саме в цей день 1805 року народився славетний казкар Г. Х. Андерсен – автор улюблених мільйонами казок «Снігова королева», «Дикі лебеді», «Гидке каченя» і десятка інших.
 
Міжнародний день дитячої книги покликаний привернути увагу світової спільноти до ролі книжки у формуванні духовного та інтелектуального світу дитини, розвитку її вмінь, навичок і талантів, процесах соціалізації та комунікації маленьких читачів з величезним світом довкола. І коли закладається культура читання, як не в перші роки життя. На щастя, сучасні батьки не обмежені у виборі першої книжки для дитини – від звичних видань з ілюстраціями до ігрових та інтерактивних, що виходять за межі традиційного поняття «книжка». Вибір більше не є проблемою. Тепер питання радше полягає в тому, як багато часу ви готові присвятити дитині та як багато натхнення маєте, щоби ввести її в казковий світ книжок.
 
З нагоди такого дня зібрала кілька видань, з яких психологи та книгознавці радять починати знайомство з книжкою, а також поради, як читати їх із дітьми.
 
 
Книжки-картонки
 
Книжки-картонки – саме те, що треба для найменшеньких читачів. Взаємодіяти з такими виданнями дитина може вже від перших місяців життя. Ці книжки надруковані на цупкому картоні, який, якщо дотримані всі вимоги друку, можна облизувати, жувати і не боятися заплямувати. Такі книжечки роблять портативними, вони не займають багато місця, мало важать, а тому їх завжди зручно тримати під рукою на прогулянці, в транспорті чи в інших місцях, де малечу потрібно чимось зайняти.
 
На першому році життя для дитини це буде радше іграшка, аніж книжка. Однак з часом картонки зроблять свою справу. По-перше, книжка як така більше не буде чимось чужим і незнайомим для малечі та стане невід’ємною частиною її буднів – а це вже добрий старт для виховання маленького читайлика. По-друге, у дитини закріпиться уявлення, що книжка – це яскраво, дотепно і цікаво, а не нудно, як часом може здаватися дітям старшого віку. По-третє, у легкій і ненав’язливій формі книжка-картинка прочинить дитині двері до світу знань.
 
Оберіть книжку-картонку з цифрами, скоромовками, загадками, лічилками, концептуальні картонки за певними темами – і ви не помітите, як швидко дитина опанує нові для себе слова. Такі видання – чудовий варіант, щоби почати знайомити малечу не лише з рідною, а й іноземною мовою – і тут у пригоді стануть двомовні картонки для найменших. Якщо ж ви хочете разом завчати віршики напам’ять – підберіть поетичні картонки, як-от улюблені багатьма «Білі мухи» Максима Рильського чи «Чап-чалапу, гусоньки!» Оксани Кротюк. Або ж спробуйте вигадати власну історію – для цього найкраще підійдуть книжки без слів.
 
Як читати:
– від перших місяців життя;
– дітям – пробуючи на зуб і затираючи картонку до дір;
– батькам – імітуючи тварин, читаючи за ролями різними голосами;
– обкладаючи виданнями всю дитячу кімнату, щоби книжка потрапляла під маленьку руку так само часто, як й іграшка;
– не нав’язуючи, однак всіляко зацікавлюючи дитину, розважаючись, дізнаватися щось нове.
  
Книжки-картинки
 
Візуальні видання для дітей впевнено завойовують книжковий ринок і серця читачів. Яскраве тому підтвердження – книжки-картинки Творчої майстерні «Аґрафка» «Голосно, тихо, пошепки» і «Я так бачу», що стали цьогоріч переможцями престижної міжнародної премії «Bologna Ragazzi Award 2018» у номінації «Non-Fiction».
 
Перше і найважливіше, що варто знати про книжки-картинки, – те, що це не просто видання з ілюстраціями. Це книжки, де текст та ілюстрації перебувають в особливій єдності й не віддільні одне від одного. І навіть більше, візуальний ряд тут є визначальним, що й відрізняє їх від класичних дитячих видань з ілюстраціями. У книжках-картинках маленькі читачі мають змогу сприймати інформацію не лише з тексту, але й з візуальної частини, яка доповнює, поглиблює, уточнює чи взагалі надає нових сенсів і трактувань словам. Різновидів книжок-картинок існує чимало – від абеток, лічилок, білінгв до науково-пізнавальних і безсловесних книжок-картинок. З допомогою таких книжок можна ненав’язливо проговорити з дитиною складні теми (навіть такі, як війна, втрата чи смерть), сформувати навички сприйняття і критичного мислення, розвити візуальну грамотність й відчуття прекрасного. Причому починати знайомитися з такими книжками можна вже від 2 років.
 
Як читати:
– разом з малечею, адже дорослі тут – незамінні провідники дитини у світ тексту і картинок, інтерпретатори, вчителі й друзі одночасно;
– ознайомитися з текстом, тоді зосередитися на ілюстраціях, відчути їхній настрій, запитати в дитини, чи до вподоби їй ті чи інші кольори, форми тощо;
– обговорити сюжет, емоції, відчуття дитини як від прочитаного/почутого (текст), так і від побаченого (ілюстрації);
– відшукати, що нового «розповідають» картинки, чого не було в тексті;
– вийти «за межі» сторінок: книжки-картинки можуть стати приводом для довірливих розмов з дитиною на теми, які зацікавили, схвилювали її чи залишилися незрозумілими після прочитання.
  
Віммельбухи
 
У перекладі з німецької wimmelbuch – «книжка, що миготить». Це великі за розміром книжки (переважно без тексту), кожен розворот яких переповнений сотнями чи навіть тисячами предметів і героїв. А тому роздивлятися такі книжки можна не те що годинами – днями. Цікаво, що мегапопулярні сьогодні книжки-розглядалки могли з’явитися ще в добу Ренесансу, якби видатні художники Пітер Брейгель-старший та Ієронімус Босх додумалися замість своїх деталізованих полотен малювати не менш деталізовані дитячі книжки (ну, і якби друкарська справа на той час була б такою розвинутою, як зараз).
 
Віммельбухи можуть супроводжувати дитину від перших місяців життя і до перших років у школі. Адже вони – ідеальний варіант для малечі, яка лише починає відкривати для себе світ текстових книжок (а може, взагалі лише вчиться ходити). Поєднуючи формат книжки з елементами гри, віммельбухи просто незамінні у психологічному та розумовому розвитку дошкільнят. Тільки уявіть собі, що одна книжка-розглядалка здатна тренувати пам’ять, розвивати мовлення, уяву, збагачувати лексичний запас, формувати навички критичного й логічного мислення… і просто зайняти та розважити дитину на годину чи й більше.
 
Важливо підібрати віммельбух відповідно до віку дитини: для цього варто зважати передусім на те, наскільки деталізованими є малюнки і наскільки впізнавані зображені герої. Також варто оцінити, чи не занадто контрастні і різкі кольори. Зважте і на тематику, а також на загадки, лабіринти чи інші завдання, якими може бути доповнена книжка-розглядалка. Так, для наймолодших дітлахів (від рочку) підійде віммельбух «Рік у Чарівній Країні» – в міру деталізований, із соковитими кольорами та улюбленими героями казок; дещо старшим дітям (від двох років) ідеальним віммельбухом буде «Рік у лісі», який познайомить малюків із життям лісових звірів у різні пори року. Для дітей молодшого шкільного віку гарним заняттям на вечір стануть лабіринти з вімельбуха «П’єр і місто лабіринтів. У пошуках викраденого Каменя». Головне не заблукати там ;)
 
Як читати:
– називати ті чи інші об’єкти і просити дитину відшукати їх на сторінці або ж навпаки – вказувати на певні предмети та просити назвати їх;
– запропонувати відшукати на кожному розвороті одну й ту ж деталь чи простежити за героєм від розвороту до розвороту;
– роздивитися одну зі сценок, представлених на розвороті, обговорити, що роблять герої, як одягнені тощо, тоді згорнути віммельбух і попросити малечу розказати, що запам’ятала;
– вигадати власну історію про героїв віммельбуха;
– імітувати рухи персонажів (стрибки, біг, гра в м’яча і т. д.), адже герої віммельбухів майже завжди знаходяться в русі.
Вам може бути цікаво
Юрко Іздрик: Я перекладаю на слова власні переживання
Маріанна Кіяновська: «"Іван і Феба" – це абсолютний роман»
Олег Сенцов: «У кожної людини можна чогось навчитися, попри її посади і регалії»
Дорж Бату: Я знайшов в Україні справжнє суспільство, де поважають одне одного
Ілларіон Павлюк: Ідеальний фантастичний світ – той, в який читач здатен повірити
Ірина Славінська: «Перед кожним із нас уявне трюмо – у кожному з дзеркал ми трохи інші, це наші запасні життя»
stary_lev Стежити
дописів читачів