Як читати:

– від перших місяців життя;

– дітям – пробуючи на зуб і затираючи картонку до дір;

– батькам – імітуючи тварин, читаючи за ролями різними голосами;

– обкладаючи виданнями всю дитячу кімнату, щоби книжка потрапляла під маленьку руку так само часто, як й іграшка;

– не нав’язуючи, однак всіляко зацікавлюючи дитину, розважаючись, дізнаватися щось нове.

Як читати:

– разом з малечею, адже дорослі тут – незамінні провідники дитини у світ тексту і картинок, інтерпретатори, вчителі й друзі одночасно;

– ознайомитися з текстом, тоді зосередитися на ілюстраціях, відчути їхній настрій, запитати в дитини, чи до вподоби їй ті чи інші кольори, форми тощо;

– обговорити сюжет, емоції, відчуття дитини як від прочитаного/почутого (текст), так і від побаченого (ілюстрації);

– відшукати, що нового «розповідають» картинки, чого не було в тексті;

– вийти «за межі» сторінок: книжки-картинки можуть стати приводом для довірливих розмов з дитиною на теми, які зацікавили, схвилювали її чи залишилися незрозумілими після прочитання.

Як читати:

– називати ті чи інші об’єкти і просити дитину відшукати їх на сторінці або ж навпаки – вказувати на певні предмети та просити назвати їх;

– запропонувати відшукати на кожному розвороті одну й ту ж деталь чи простежити за героєм від розвороту до розвороту;

– роздивитися одну зі сценок, представлених на розвороті, обговорити, що роблять герої, як одягнені тощо, тоді згорнути віммельбух і попросити малечу розказати, що запам’ятала;

– вигадати власну історію про героїв віммельбуха;

– імітувати рухи персонажів (стрибки, біг, гра в м’яча і т. д.), адже герої віммельбухів майже завжди знаходяться в русі.