Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.
wishlist
Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.

Білецька Наталія
Видання для незрячих сьогодні
Останнім часто піднімаються питання, що стосуються різних аспектів життя людей із певними вадами: ось у Львові проходить місяць аутизму, а видавництва час від часу видають книги для незрячих. І от саме на темі видань для незрячих я хочу зупинитися детальніше.
 
Що ми знаємо про людей з вадами зору. І так, в Україні їх більше 50 тисяч. Читають вони в кілька разів більше, ніж здорові люди. А видання для них втілюються спеціальним шрифтом Брайля (він же рельєфно-крапковий шрифт). Наче не складно. Але це лише до тих пір, поки не почнеш «порпатися» у цій проблемі (це не блог жаління на проблеми видавничої галузі, це реальна оцінка ситуації).
 
По-перше, все, що є сьогодні в бібліотеках УТОСу і спеціалізованих школах для незрячих – а книг там не так вже й багато – це здебільшого ще радянські видання російською мовою, переважно художня література. Вузький тематичний і жанровий спектр книг ще більше погіршує загальну картину. Найсумніше, що навчальних видань зараз майже не видають, а все, що залишилось у шкільних сховищах – часів СРСР (уявіть, дітки вчать історію за підручниками 80-90-х років) і дуже «зношене». А розвивальних і тактильних книг для малюків взагалі не випускають: за кордоном вони коштують від 300 доларів, а в Україні такі можна побачити лише у руках матусь, які самотужки роблять їх для діток.
 
По-друге, як, на жаль, і з іншими аспектами прийнято у нашій державі, грошей на книги шрифтом Брайля немає, грошей на склади для їх зберігання – немає, грошей на оплату працівникам друкарні – немає, грошей на нове обладнання – немає. Коротко кажучи, ні на що немає фінансів. Маємо одну друкарню, яка може друкувати рельєфно-крапковим шрифтом – Республіканський будинок звукозапису і друку УТОС, де 30-річне обладнання і мінімум працівників. Все, що видається зараз, а це лише художня доросла і дитяча художня література, за кошти благодійників, спонсорів.
 
По-третє, в Україні навіть немає людей, які б спеціально готували книги для незрячих. Вся система редакційно-видавничого процесу видань шрифтом Брайля полягає у «перекладі» традиційного тексту у рельєфно-крапковий шрифт і друк на спеціальній машині. Моменти адаптації тексту, співпраці з педагогами і психологами (а це особливо важливо при творенні дитячих текстів) опускаються.
 
Звісно, є чудова альтернатива у вигляді аудіо книг – «дешево і сердито», але не так ефективно в плані грамотності та отримання знань. Тому з питанням забезпечення людей з вадами зору книгами різного виду і теми потрібно щось робити, адже незрячі заслуговують мати все те, що і люди з нормальним зором.
 
 

Коментарі

Щоб залишити коментар, необхідно

imageimage