Вірш дня. Сергій Осока
01.12.2017
«Вірш дня» - постійна рубрика у «Блогах Старого Лева». Тут – поезії з ще неопублікованих збірок та вірші, які вже встигли набути популярності. Зіркові автори та нові імена. Болючі теми та легка романтика. Те, що чіпляє. Те, що зробить ваш день. Слідкуйте за оновленнями!
***
Стояв чи дим, чи вітер, чи юга –
було не видно. Очі червоніли.
Душа, як аркуш, чорна і блага,
і віхола – розпатлана Сивіла
хитала світ. Вогні чи не вогні?
Ти тут? Ти там? То постріли, то згуки.
Чия то смерть влітала на коні?
Чия душа заламувала руки?
Було не видно. Вітер, заметіль.
Було не чутно – ні душі, нікого.
Лише рука, чиясь рука звідтіль
лице твоє показувала Богу.
Сергій Осока, з збірки "Небесна падалиця"
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно