Вірш дня. Галина Крук
Крук Галина
10.03.2020
«Вірш дня» - постійна рубрика у «Блогах Старого Лева». Тут – поезії з ще неопублікованих збірок та вірші, які вже встигли набути популярності. Зіркові автори та нові імена. Болючі теми та легка романтика. Те, що чіпляє. Те, що зробить ваш день. Слідкуйте за оновленнями!
***
ближче до геппі енду вона його врешті
розчарує: тобто зніме чари свої і зніме полуду
з очей його, зніме подаровані ним сережки
з вух своїх, зніме персні з пальців своїх тендітних,
бо навіщо щасливій людині така залежність
ближче до геппі енду, якось у березні-квітні,
вона зрозуміє, що щастя, точно, не в тому,
щоб хтось стискав тебе міцно за лікоть,
коли ти в парадних мештах
ідеш вся така як реклама заможного чоловіка,
бо пальці його залишають сліди на лікті,
а в снах її, не підконтрольних нікому,
кішка шкребеться приблудна, нічийна, дика,
хоче додому
ближче до геппі енду він зрозуміє, що кішка
не повернéться більше ні з примусу, ні з любові,
що все, що у нього є, він пустив би на вітер,
шалений весняний вітер, який закрутив би їй голову...
але то завелика розкіш – викидати гроші на вітер
щастя не має ціни, а отже, нічого не втратив,
не треба жаліти – не перша ж і не остання
просто розчарування,
легеньке розчарування.
Галина Крук, із поетичної збірки «Доросла»
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно