Відчувай! 3 книжки для дітей про емоції
Луцюк Анна
03.05.2020
Щодня у нас вирують емоції: ми радіємо, злимося, сумуємо, дивуємося... Зазвичай вміємо ідентифікувати свій настрій і знаємо, що з цим робити. Натомість у дітей емоційний інтелект тільки формується, малюки і підлітки ще не навчилися розпізнавати весь спектр почуттів і керувати ними. Книжки у цій добірці допоможуть порозумітися зі собою і тими, хто поруч. Вони – про прийняття, емпатію та взаємопідтримку, про те, що всі емоції важливі і потрібні, не варто їх знецінювати чи уникати.
Сусанна Ісерн «Емоціємір інспектора Дила. Розпізнавай, вимірюй та керуй своїми емоціями»
«Емоціємір інспектора Дила» — інтерактивна, яскрава книжка і водночас інформативний посібник для розвитку емоційного інтелекту у малюків, що стане в нагоді батькам, психологам і вчителям. Психологиня, письменниця і мама з досвідом Сусанна Ісерн у співпраці з інспектором з емоцій крокодилом Дилом допомагає дітям «подружитися» з почуттями. Вже з 4 років їм буде цікаво розглядати ілюстрації, слухати історії про жителів казкового містечка та вчитися ідентифікувати почуття. З 6 років книжку можна читати самостійно і визначати свій стан за допомогою спеціального приладу емоцієміру (на останніх сторінках є ілюстрація й інструкція). Діти знаходять на ньому емоцію, яку відчувають, визначають інтенсивність, а тоді шукають у книжці історії про звірят, що переживали подібне, та вправи і рецепти для правильного проживання того чи іншого стану.
Інспектора Дила викликають, коли хтось вередує, сумує... Він проводить розслідування й після аналізу роздає поради. Панянка Оленянка, пані Коко, вівця Віві та інші стануть хорошими провідниками у світ порозуміння і гармонії.
Наша спільна мета — досягти порозуміння і гармонії з самими собою та іншими людьми у найбільш прийнятний спосіб.
Тираж закінчився
Клаус Гаґеруп «Вище за небо»
Якщо ти нестерпна, похмура дитина, невже ніхто не любитиме і не дружитиме з тобою? 12-річна Марі має «темну вдачу», ввічливого молодшого брата і люблячих батьків. Вона «засипана любов’ю і турботою, які відмовлялася приймати», їй не подобається власне ім’я і тіло, має напади неконтрольованого гніву. Зазвичай такі діти не стають героями книжок, батьки не ставлять їх у приклад. Всі довкола дратують Марі, емпатія і людяність їй чужі. Прямолінійна і колюча дівчинка чесна з собою і світом, не намагається сподобатися чи змінитися, тому, попри капосний характер, читачі її люблять і приймають.
Автор дотепно й оригінально доводить, що всі мають право на дружбу і «своїх» людей. Марі зближується з літньою відлюдькуватою вчителькою-сусідкою, попереду у них канікули, секрети, мандрівки і любов «вища за небо». Трішки сумна, смішна, несподівана і глибока історія про дружбу, вибір, людяність і підтримку у різних формах, хто як вміє і може.
Часто буває так, що справжні наші почуття прямо протилежні тим, які ми висловлюємо.
Кім Слейтер «928 миль від дому»
У маленькому містечку школярі з небезпечного району туманно уявляють своє майбутнє, в них не вистачає сили вірити у себе і те, що можна щось змінити. Вони хуліганять, сваряться, знущаються з інших і одне з одного. Та насправді, щоб скерувати їх у правильному напрямку, достатньо трішки любові і зусиль. 14-річний Калум живе з батьком (який весь час у роз’їздах), мріє стати кіносценаристом (але відганяє ідею як нереальну) і дружить із сумнівною компанією. Через ряд збігів його життя починає змінюватися: ходить до шкільної психологині, відкриває для себе немасове кіно, знайомиться з дівчиною, що живе з родиною на човні і мандрує від міста до міста, та іммігрантом Сергієм, який несподівано стає зведеним братом.
Що раніше діти навчаться розпізнавати свої емоції й керувати ними, то простіше їм буде дорослішати. Цією повістю авторка нагадує, що ідентифікувати свій стан, вчитися говорити про відчуття ніколи не пізно.
Людяна історія про емпатію, прийняття, взаємодопомогу. Кім Слейтер піднімає кілька глобальних проблем (імміграція, булінг, ксенофобія) та занурює читача у детективний сюжет, пригоди і вихор емоцій, що вирує у кожному з героїв.
Якщо поруч є хтось, хто може розгледіти справжність за маскою наїжаченого підлітка, то не все втрачено, «...такі, як ми, здатні на все, якщо вірять, що їм це під силу».
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно