0(800) 501 508
 
Цілодобово
Кошик 0 грн

Блоги

по:
В період з:
Автор
«Усміхаки» Лариси Денисенко. Уривок з книжки
Як обрати собаку
 
Спочатку треба подумати: чи ти хочеш породистого пса, чи тобі все одно який він буде?
 
Породистих псів можна купувати у заводчиків собак. Зазвичай у таких людей є розплідники. Хороший заводчик або заводчиця мають усе пояснити тобі про породу1 пса, що тобі сподобалася. Відповісти на всі твої запитання. І поставити запитання тобі.
 
Можна знайти в інтернеті розплідники або шукати за приватними оголошеннями на спеціальних порталах чи форумах, у соціальних мережах. Зазвичай в оголошеннях можна прочитати, коли, де і від кого народилися цуцики. Побачити фотокартки щенят та їхніх батьків.
 
Простого песика можна підібрати на вулиці або ж забрати з собачого притулку. Це не завжди щеня; це може бути підрослий або ж і зовсім дорослий пес2.
 
Якщо хочеш породистого, подумай, яка порода тобі подобається? Заплющ очі. Якого песика бачиш?
 
Але думай не тільки про це.
 
Подумай, скільки ти важиш? Бо якщо десятимісячний цуцик важитиме навіть на двадцять кілограмів менше за тебе, тобі буде важко з ним упоратися. Собаки дужі, вони ближче до землі, у них чотири лапки, вони сильно тягнуть. Ти запросто можеш впасти, налетіти на дерево чи кущ або ж випустити з рук повідець.
 
 
Наприклад, зараз ти важиш 35 кілограмів. А цуцик — 5 кг. За півроку ти, ймовірно, і далі важитимеш тридцять п’ять, а цуцик може набрати до двадцяти, а то і більше — залежно від породи. Щенята ростуть швидше за дітей.
 
Подумай, який у тебе характер? Які звички? Чи не маєш алергії? Тобі подобається мріяти, ти не надто любиш гуляти, волієш більше бути вдома? Ти активна, спортивна і жвава людина, тобі необхідний рух? У тебе є лідерські риси, чи можеш дати раду з різними життєвими обставинами, приборкати неслухів? Ти постійно потребуєш підтримки та допомоги?
 
Не впевнена в собі чи трішечки роззява? Ти понад усе любиш поспати? Ти терпляча людина? Ти самостійна людина?
 
Подумай про клімат і територію міста, в якому ти живеш. Чи є простір, щоб довго гуляти з собакою? Подумай, якого розміру в тебе квартира чи дім? Чи батьки готові допомагати і підтримувати тебе?
 
Спробуй скласти про себе враження! Зроби анкетник і заповни за допомогою батьків, друзів, інших людей, які тебе знають.
 
Потім почитай про породу своєї мрії і подумай: а чи ти можеш стати мрією собаки цієї породи?
 
Перед тим, як з’явився мій перший французький бульдог, у мене був спанієль, потім — метис ротвейлера та боксер, і я всіх дуже любила. Але порода, з якою ми найкраще пасуємо одне одному — це саме французькі бульдоги.
 
Тепер зі мною — Люк. Мій другий «французик». Ось він який . Ти зустрінеш його ще багато разів на сторінках цієї книжки. 
 
 
Псячі документи
 
Якщо ти береш породистого песика, тобі дадуть його документи: спеціальну картку, її ще називають «щенячка», і міжнародний ветеринарний паспорт.
 
Якщо береш, наприклад, двомісячного цуцика, в паспорт уже має бути внесено одну чи дві позначки про щеплення. За перші з них відповідає заводчик. Він має розповісти, які саме зроблено щеплення і коли слід щепити повторно.
 
Без усіх належних вакцинацій цуцика не можна водити на прогулянки.
 
Міжнародний ветеринарний паспорт — важливий документ. Там зазначено твоє ім’я й адреса (адже йдеться про твого цуцика), а також кличка собаки, його порода, окрас. Коли цуцику виповниться рік, слід уклеїти в паспорт його фотокартку. До паспорта мають вклеюватись усі дані про щеплення твого щеняти, а згодом — дорослого собаки.
 
Паспорт необхідний, коли ти збираєшся мандрувати разом зі своїм вихованцем.
 
«Щенячка»3 — офіційний документ, який підтверджує, що твій пес — породистий собака.
 
Пам’ятай, що не всі заводчики добросовісні, тому обов’язково наполягай, щоб разом із цуциком видали «щенячку». А ще слід перевірити, чи є в песика належні клейма4: на животику чи на одному з вушок. Це мають бути цифри. Або запитай, чи чипували твого собачку.
 
 
За клеймо або ж чипування теж відповідає заводчик.
 
У «щенячці» зазначено, хто батьки твого цуцика і хто взагалі його предки. З якої країни вони походять, якого кольору, коли народилися, чи вони, скажімо, чемпіони, чи мають відмінний екстер’єр.
 
Також тобі можуть сказати, що першою літерою в імені5 цуцика має бути конкретна буква. Наприклад, «З» або «Ч».
 
Це — вимога до заводчиків.
 
Клички всіх братиків і сестричок твого песика теж мають починатися на цю літеру.
 
Не хвилюйся, можеш назвати цуцика, як хочеться тобі. І якщо ти просто марила, що собаку зватимуть Тедді чи Бонні, так його і назви. Адже в паспорті його можна буде записати як Чарівний Тедді або Задирака Бонні. Чи вигадати інший додаток або ж нове ім’я. Це — захоплива справа!
 
Ти можеш підібрати для песика веселі та кумедні домашні прізвиська, він теж вивчить, що це стосується саме його.
 
Я зву Люка — Бармалей, Жаба-хаба, Бегемотус, Скажене мавпеня, Буля, Лю-лю, Люченя, Лючандрос, Злюююк і Малююююк і ще Падлююююк (коли він робить якусь шкоду).
 
І він знає, що все це стосується саме його і все це — вияв любові до нього.
 
 
Їжа
 
Насамперед маєш поспілкуватися з ветеринаром і визначитися, чим годувати6 цуцика: сухим кормом чи натуральною їжею. Це важливий вибір.
 
Багато ветеринарів та кінологів радять годувати собак кормом, але натуральна їжа — теж хороший варіант. Просто необхідно підібрати збалансоване харчування.
 
Про що йдеться. Сухий корм розробляли собачі дієтологи, тому головне — правильно його зважити і рівномірно розподілити порції на день. Той корм містить усе, зокрема і вітаміни.
 
Він у формі невеличких кульок або трикутничків — їх я називаю корминками.
 
Якщо годувати цуцика натуральною їжею, треба розуміти, що він має отримувати належну кількість м’яса (індичку або телятину, баранину або курку), варений рис або вівсянку, овочі (варені чи сирі), сир, кефір, трохи фруктів. Раз на тиждень — морську рибу. Раз на тиждень — варене яйце. В їжу можна додавати олію.
 
Але краще проконсультуватися з ветеринарами або кінологами.
 
Не можна годувати собаку їжею, яку ви вдома готуєте для себе7.
 
Корм завжди треба класти в миску8. Тоді песик краще розуміє, що інша їжа, хоч би як смачно вона пахла і хоч би де лежала, — не його. Тієї їжі брати не можна.
 
 
Цуцик росте, і настає момент, коли для миски треба зробити або придбати спеціальну стійку з регулюванням. Це дозволить підбирати висоту, на яку треба встановити мисочки для води та їжі відповідно до зросту собачки.
 
Збираючись за святковим столом, можете поставити поруч мисочку і покласти туди трохи собачого їдла.
 
Тоді песик почуватиметься причетним до свята і не залазитиме під стіл, не ставитиме на нього лап, не слинитиме коліна вам чи вашим гостям, вдаючи з себе собаку, якого ніхто ніколи не годує. А вони таке вміють робити талановито! Канючити і випрошувати. Корчити нещасний писочок, аби тільки негайно дали смаколик чи нямку.
 
Прошу тебе: не ведися на це! Щодо їжі в собачок майже немає почуття міри. Крім того, що ниття й жебракування не робить цуцикам честі, вони можуть пережерти і зашкодити шлунку. Але песики повсякчас пориваються таке робити, перевіряючи кожного на слабинку. А що як хтось «стратить» і таки дасть кусень?
 
Але ж ми — сильні та розумні люди. Хіба ні? Мусимо встояти.
 
Попросіть гостей, щоб вони не тицяли собачці недоїдків, не ділилися канапкою, сирком, ковбаскою, рибкою, не кидали кісток, не жертвували тістечко, млинець, сирничок.
 
 
Мій Люк — потенційний алергік, тому годую його особливим сухим кормом: лосось і рис або рис і ягня.
 
Як заохочення і задля втіхи можна давати спеціальні собачі ласощі: сухі легені, наприклад, спеціальне печивко. Бублики. Галетне печиво на кшталт «Зоопарку» або «Марії».
 
Не згодовуйте малюку за добу півкіло бубликів або три жмені печивка. Привчайте себе та цуцика до поміркованості.
 
Можете заохочувати улюбленця смаколиками, коли він виконує команди або коли вас довго не було вдома, а песик чекав. Кладіть ласощі на долоню і пропонуйте малому. Треба казати: «Бери обережно!», «Бери акуратно», «Бери помалу», «Будь чемний!». Бо в цуциків гостренькі зубки, і вони ті ще хапалки, можуть і поранити.
 
Не можна давати курячих або свинячих кісток. Вряди-годи можна давати яловичі маслаки (великі кістки), телячі кості та хрящики.
Цуцики люблять з ними вовтузитися, але пильнуйте за своїм гризюкою. Якщо після кісток песик неспокійно поводиться, в нього болять зубки або виникає розлад шлунка, — припиніть їх давати9.
 
 
 
***
 
1 У світі існує понад 400 порід собак.
 
2 Краще брати цуценятко не раніше, ніж йому виповниться два місяці. Ліпше навіть у три. Так цуцик довше посмокче материнське молоко і зміцнить імунітет.
 
3 «Щенячку» замінюють на родовід у період від піврічного віку цуцика до року. Видача родоводу — платна послуга. До неї можна вдатися й пізніше, але тоді її вартість зросте.
 
4 Клеймо, як і чип, допомагає знайти собачку, якщо він утік або його вкрали — різне буває, а також дає змогу довести, що це саме твій собака, якщо його відмовляються повернути. Адже клеймо прописане в родоводі.
 
5 Перше слово, що запам’ятовує цуцик, це його ім’я. Дивовижно, як швидко він усвідомлює, що його звати саме так.
 
6 Ти мусиш з’ясувати у заводчика, яким саме і якої марки кормом годував цуцика він. Песик звикає до певної дієти, від зміни їжі в нього може боліти шлуночок.
 
7 Не можна давати собаці борщик, котлету, пюре, сосиску, батон. Категорично заборонена свинина, солодощі. Звісно, якщо ти таке даси — собачка не помре, але йому може стати зле. Якщо ж годувати цим постійно, в тваринки може з’явитися гастрит і навіть виразка. Їжа — це серйозно.
 
8 Цуцик має звикнути, що саме ти розпоряджаєшся їжею. Тому, щоб він не огризався, коли ти кладеш щось у миску чи забираєш, поправляєш песику вушка, — спочатку можеш привчати його їсти з руки. Для цього слід узяти їжу з мисочки рукою і годувати з долоні. Обов’язково — на місці постійного годування.
 
9 Є собачки, які мають алергію на певні продукти. Найчастіше такі проблеми бувають у мопсів, французьких бульдогів, цверґів та ньюфаундлендів. Буває алергія на курку, моркву, жирний сир, фрукти та певні види сухого корму. Цуцика обкидає прищами, він починає чухатися.
 
Вам може бути цікаво
Даруємо знижку на 2 книжки тижня: «Хто росте у парку» та «Хто росте в саду»
Вірш дня. Юрко Іздрик
«Гра в музей»: вчимося креативно спілкуватись з дітьми про мистецтво
Чаювання о п'ятій: «Спостерігаючи за англійцями» з Мартою Госовською
Як влаштовано Всесвіт. Вступ до сучасної космології
Парновський Олексій
stary_lev Стежити
дописів читачів