0(800) 501 508
 
Цілодобово
Кошик 0 грн

Блоги

по:
В період з:
Автор
Тоді я був просто Ульф: історії, що залишаються в серцях назавжди
Ульф Старк народився за рік до закінчення Другої світової війни. Звісно, Швеція не з тих країн, що постраждали найбільше, але відчуття непевності і страху тоді охопило весь світ. Астрід Ліндґрен (Ульфа Старка справедливо вважають її літературним спадкоємцем) у своїх щоденниках описувала тогочасний Стокгольм: тривожну атмосферу, новини з фронту, видачу їжі за продуктовими картками. Завдяки її запискам ми можемо чітко уявити як світ зустрів маленького Ульфа, якому судилося стати Великим Письменником і ходити стежками Астрід, не лише у Стокгольмі, а й знайти маршрути до сердець читачів з усіх усюд. З книжками казкаря завжди емоційно: ми сміємося, розчулюємося, плачемо, радіємо і вчимося дивитися на світ такими ж зачарованими очима, як його персонажі. Так по-дитячому щиро, як Ульф. Тож зараз – про декілька із таких щирих історій автора.
 
 
Письменник говорив, що іноді краще писати про болісні речі на віддалі, коли є часова дистанція. Дітям, яких зачепили військові конфлікти, буде простіше читати книжку про події, що сталися набагато раніше. Власне, «Маленька книжка про любов» — це зворушлива історія однієї родини.
 
На фоні триває Друга світова і, начебто, війна далеко, але тато головного героя охороняє кордон на півночі країни, мама змушена підпрацьовувати кондукторкою у трамваї, щоб було що їсти, а сам Фред допомагає продавати ялинки перед Різдвом. Вікна на вечір всі наглухо затуляють шторами, щоб ворожі літаки не побачили міста, а тривогу часто витісняють сміхом і відвагою.
 
Від цієї книжки стає так затишно і радісно, виявляється, що щастя можна знайти будь-де. Фред сідає навпроти татового костюму і ділиться секретами — він закохався! Мама — танцює зі шваброю, бо так скучила за танцями з татом! А дива зовсім поруч і обов’язково стануться, бо любов здатна на все.
 
 
 
Майже всі книжки Ульфа написані від імені хлопчика, він творив найперше для своєї внутрішньої дитини і вважав, що дорослим варто тримати з нею міцний зв’язок. Автор ріс у щасливій родині з батьками і люблячими дідусями-бабусями. І хоча більшість із книг Ульфа є автобіографічними, в текстах знаходив місце й для інших сюжетів.
 
У Сікстена батьки розлучилися, він живе з татом, який класний, але неуважний і запрацьований. У них із другом визріває план: треба знайти татові дружину, щоб зменшити гіперопіку над сином! Друзі завзято вишуковують у газетних оголошеннях відповідну кандидатуру і підлаштовують кілька побачень. З цим пов’язано багато кумедних ситуацій, а паралельно відбуваються інші події: хлопці сваряться, б’ються і закохуються, бо влітку на канікулах по-іншому не можна.
 
Тираж закінчився

 
 
 
Ну як можна так писати?! Чуйно, смішно, глибоко і просто? Старк обходився без повчань і моралізаторства, навіть коли йшлося про складні теми. В автобіографічній книзі «Тоді я був просто Ульф» знайомимося із хлопцем, що дорослішає.
 
Буденно описані кпини старшого брата, в дитинстві вони справді часто сварилися, як і заведено між дітьми. Ульф розказує, що уява відводила його далеко від реальності, і батьки переживали чи все з ним гаразд.
 
Хлопцеві щастило на вчителів, він згадує про підтримку і заохочення його письменницьких і художніх талантів у кількох книжках. В цій повісті вчителька хвалить хлопця за те, що намалював блакитну «модерну корову», і, як нам відомо, Ульф сам ілюстрував деякі свої тексти. 
 
Тираж закінчився

 
 
Книжка про літо, канікули і пригоди з найкращими друзями. Діти усього світу схоже проводять найгарячішу пору: ростуть зі всієї сили, сваряться, миряться, бешкетують, закохуються і пізнають дивовижний світ.
 
Як завжди дотепно і глибоко автор описує дитинство. Хлопчик Ульф їде до бабусі з дідусем на літо і випадково домовляється з міським другом, що той складе йому компанію. Але забувається попередити рідних. Знали б ви, як розсердився дід, що крім онуків прийдеться терпіти чужого хлопця! Дідусь постійно всім невдоволений і багато бурчить, але виявляється з ним можна знайти спільну мову.
 
Життєво, по-справжньому читачі і читачки проживають досвіди і літо з головними героями, пізнають справжню дружбу та любов.
 
 
 
 
Остання повість Майстра Слова була написана незадовго до смерті. Ми впізнаємо буркотливого дідуся з книжки «Мій друг Персі, Баффало Білл і я», але він вже немічний, самотній і лежить у лікарні. Син не дуже охоче провідує батька — вони ніколи не знаходили спільної мови, медсестри жаліються на поведінку, але онук його розуміє, підтримує зі всієї сили, таємно постачає заборонену й улюблену їжу дідуся і готовий бути спільником у всіх затіях, навіть втечі з лікарні. Старому важливо ще раз потрапити додому, до будиночку на скелі. Виявляється, заради банки брусничного варення, яке готувала кохана, що пішла у позасвіти раніше, можна піднятися на милицях і зі зношеним серцем дуже високо.
 
У «Втікачах» Ульф Старк прощається з нами, від читання щемить душа, огортає ніжна печаль і безмежна любов. Саме так найріднішим кажуть прощайте. Одного ранку хлопчик бачить в небі ворону, яка піднімається вище і вище, перетворюється на орла-білохвоста, він усвідомлює — дідусь вже далеко.
 
 
Вам може бути цікаво
Руні Саллі
З книгою веселіше: дотепні новинки від Старого Лева
Дві дитячі книги Старого Лева – у фіналі «Еспресо. Вибір читачів 2020»
Привид, який не міг заснути
Чорна Наталія
Рахують усі
stary_lev Стежити
дописів читачів