Спочатку була мрія: 5 «летючих» дитячих книжок
Кізима Олеся
02.02.2019
Що таке справжня мрія? Без сумніву, те, чого прагнеш усім серцем і що спонукає рухатись вперед. Або й вгору – як допитливих та завзятих героїв пропонованої збірки небомрійних книжок.
Ірина Лазуткіна, «Єнотик Бо і повітряна куля» («Видавництво Старого Лева», 2019)
Знайомтесь, це – єнотик Бо, перший та єдиний у світі єнот-повітроплавець, учень лісової «Школи пілотів». «Всього за тиждень я вивчив, з чого складається повітряна куля і як вона літає. Скоро і ви про все детально дізнаєтесь. Я поки коротко скажу: треба лише нагріти повітря всередині оболонки, наповнивши її теплом, і куля полетить, бо навколо холодніше. Тепло завжди піднімається вгору». Наближався фестиваль рекордного повітроплавання, і лише найкращий учень буде другим пілотом наставника ведмедя Аса… Чи стане ним Бо, котрий навіть намалював свою мрію: сто різнокольорових повітряних куль, які летять над морем, а у кошику однієї з них – він з таємним пасажиром у рюкзаку, другом-кротом Омом? «Єнотик Бо і повітряна куля» -- барвиста, захоплююча та пізнавальна казкова історія про справжню дружбу, винахідливість та хоробрість, про велику мрію та не менші зусилля для її здійснення, адже if you can dream it you can do it. Правда ж?
Ірена Карпа, «День усіх білок» («Чорні вівці», 2017)
«Кучеряве Білченя було трохи не таким, як усі. Якщо чесно, воно вже народилося не таким, як усі. Власне, народилося воно кучерявим. Що, погодьтеся, для карпатських чорних білок не є нормою». А ще вигадливого та невтомного до пригод Кучерявчика змалечку тягнуло до людей: особливо йому подобалися дідусь Петро з онучкою Галюсею, котрі щосуботи приносили горіхи в парк для білочок. Однак взяти горішка з рук дівчинки він ніяк не наважувався, адже хотів вразити Галочку. Але як? А що, як навчитися літати? Ну, як Білка-Летяга, що якось приснилася кучерявохвостому мрійнику. Чи зуміє він знайти її, тим паче, що мешкають летяги, або ж політухи, аж у листяних лісах Сибіру? «День усіх білок» – добра і бешкетлива історія про наполегливість та віру в себе, а також про важливість боротьби за свої права, незалежно від того, хто ти є: дорослий, дитина чи лісове звірятко.
Тираж закінчився
Жило-було собі одне допитливе Мишеня, закохане в зоряне небо. Щоночі Мишеня спостерігало за ним, вправно крутячи маленькою лапкою коліщатка велетенського телескопа. З усіх небесних світил саме Місяць найдужче захоплював хвостатого дослідника: «Спочатку він був гладкий і круглий. А потім все тоншав і тоншав, поки від нього залишався тільки вузенький серпик. Наступної ночі зникав і той». Щиро бажаючи поділитись своїми неймовірними відкриттями, Армстронґ підготував цілісіньку доповідь про Місяць, яка для мишей Нью-Йорка виявилась абсолютно нецікавою. Як довести іншим, що Місяць – не сир, а велетенська кам’яна куля? Існує лише один спосіб – збудувати космічний корабель. Отож, спочатку Армстронґ змайстрував катапульту, потім ракетні сани і, врешті-решт, проектує ракету. Одягнувши шолом з акваріума та скафандр з алюмінієвої фольги, ниток і ґудзиків, відчайдушний винахідник сідає у неї, аби стати першим Мишеням, яке літало на Місяць!
Сергій Товстенко, «Пташка Пін на прізвисько Гвін» («Фонтан казок», 2018)
Пінгвіни, як відомо, не літають, але мріяти відірватись від землі – можуть! Як-от пінгвіненя Пін, котрого по-вуличному звуть Гвіном: наслухавшись бабусиних розповідей про «летюче» минуле пращурів, він ще зовсім маленьким почав плекати мрію піднятися в небо… «Коли у слонів носи ще були короткими, люди знали мову звірів і птахів, а груші росли на березі, – у ті часи пінгвіни мешкали в наших краях. Тоді вони були ще не такими товстими та поважними, мали великі крила, а пір’я в них по всьому тілу й навіть на голові було довге і зелене». Разом зі своїм другом – тюленям Тюкалом – Пін потрапляє у низку пригод, які, втім, закінчуються не лише добре, а й з користю для всіх мешканців Білої долини. Змайструвати бабусі окуляри з крижаних «скелець», облаштувати гарячу Купіль та навіть приготувати цілий мішок цукрових льодяників – усе і навіть більше виявилось до снаги допитливим малюкам. А як же заповітна мрія пінгвіненя – ширяти попід хмарами? Думаю, тут важко не погодитись: якщо чогось щиро прагнути, найбажанішому – неодмінно бути!
Чи задумувались ви коли-небудь, завдяки чому птахи і літаки можуть літати? Відповідь на це питання точно знають друзі-мрійники – горобець Зила і пацюк Арні: «Швидке повітря вгорі тисне на крило слабше, ніж повільне внизу. У результаті маємо силу, яка штовхає крило вгору, – це і є підйомна сила!» Вони, натхненні минулорічним конструюванням автомобіля, вирішують змайструвати ще й літак, щоб гайнути на зиму у теплі краї. Що потрібно, аби сконструювати справжнісінький літак? По-перше, довідатись, з яких деталей він складається та роздобути їх, паралельно вивчаючи теорію з підручника для пілотів. А по-друге, ця затія може виявитись ще тою перевіркою на міцність дружби, як у випадку наших героїв. Чи вдасться їм реалізувати свою летючу мрію? Читайте, пізнавайте та надихайтесь, адже небо, як і будь-яка мрія, підкорюється лише наполегливим!
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно