БуквоМама: Різдвяні казки для дорослих
Читацький марафон БуквоМама
23.12.2015
Христина Содомора
П'єро Ґрібауді. Казки Святої ночі. Для дорослих, що зберегли серце дитини / Переклад з італійської В.Струтинської. - Львів: Свічадо, 2012. - 120 с.
У грудні в рамках читацького марафону БуквоМама продовжуємо читати книги про Різдво. Якщо перші дві книги були класичними у хронологічному та якісному вимірах, то наступні дві - це спроби сучасного переосмислення різдвяної містерії. Яким є Різдво для сучасної людини не лише у зовнішньому еквіваленті прикрашання дому та кількості подарунків, а, перш за все, у духовній площині. Оскільки внутрішні переживання у кожного різні, то й різдвяні історії, видається, теж намагаються охопити якнайбільші радіуси відлуння свята у людських серцях, думках та поведінці.
ХТО -
П’єро Грібауді є італійцем, перш за все, відомим видавцем у Турині. У ролі письменника спробував себе вперше 2009 року, пишучи «Казки Святої ночі». Автор зізнається, що для нього це незвичний досвід знаходитись по інший бік столу видавця. Інформації про Ґрібауді українською, російською чи англійською мовами у мережі практично немає, лише італійською. Тож вдалось з'ясувати небагато: пише книги-духовні роздуми, християнські та художні тексти. Веде блог, де італійською можна почитати деякі доробки автора, а також отримати каталог книг, що вийшли у його видавництві.
ПРО ЩО -
Події, варіативність яких нафантазував автор, відбуваються у різдвяну ніч, коли народився Ісус. Але він не є головним героєм оповідей, точніше, він є надгероєм. А розповіді ведуться про різноманітних осіб, тварин та рослини, які причастилися до цієї особливої містичної ночі. Не важливо, що усе це - бурхливі витвори уяви італійського письменника. Ми лише можемо здогадуватися, що саме відбувалося насправді дві тисячі років тому. І саме тут автор своїми казками презентує нам так званий простір варіантів. І навіть якби ми знали правдиві історичні факти про те, що у ту ніч робили пастухи, про що спілкувалися Марія з Йосипом, як поводились мудреці тощо, але яка би нам була від того користь? І, власне, тут автор пірнає глибше, виносячи на поверхню переживання вола з ослом, якоїсь стеблинки чи комашки. Всі створіння славили новонародженого, але кожен по-своєму пережив внутрішній катарсис, переміни у серці та розумі.
Врешті, після читання починаєш мимоволі й сам замислюватися над своєю роллю у цій містерії. Приміряєш казки на себе і дивуєшся, що у деякі дуже добре влізаєш. І це зовсім не радує. Але автор передбачив можливість такої безнадійності читача, тож завершує кожну казку щасливо. Зрештою, на те вона й казка. І саме казковістю виправдовуються історії, наприклад, про те, як жаба отримала голос, як народилися світлячки, про винайдення твердого сиру та багато інших.
Як сам Ґрібауді у передмові попереджає, це казки для дорослих. І не тому, що там є табуйовані для дітей теми, а тому, що є надія на частинку дитячості у душах дорослих. Хоча книжечка невелика, але містить аж 24 казки. Я б означила їх навіть притчами, бо всі вони повчальні. Але не подумайте одразу про їхню виховну суворість. Повчальність тут доволі завуальована, ба навіть загадкова у тому сенсі, що не завжди прозора для розуміння, вимагає роздумів над прочитаним. Таким чином, тексти можна назвати навіть медитативними, відповідно їх не варто ковтати всі нараз, швидко прочитуючи один за одним. Скільки б у мене не було вільного часу, після прочитання 2-3 історій я відкладала книжку, аби перетравити свіжу духовну страву, яку вміло зготував автор.
ЯК -
Історії невибагливі, прості за змістом. Але кожна містить якусь родзинку-інтригу чи у розв’язці, чи то полонить непередбачуваністю використаних персонажів і, відповідно, їхніх вчинків; дивує нестандартним підходом до простих ситуацій. Наприклад, як авторові вдається пояснити різдвяний сніг у Палестині, як він розв'язує історію із викраденням золота, подарованого Дитяткові, і, врешті, «Ісус білий чи чорний?». Також автор згадує й старозавітних персонажів: старого Гедеона, блудницю Рут та інших.
КОМУ -
Найперше не побоюся рекомендувати ці казки християнам. Тим, що хочуть налаштуватися на дух Різдва, прагнуть змін у своєму житті та сприйнятті деяких щоденних стандартних речей. Що ж до всіх інших, то сприйняття цієї книжки залежить від їхнього рівня релігійної толерантності, широкої релігієзнавчої освіченості та виховання. Але не варто чекати від цієї книжки того, чого у ній нема: сучасних комерційних карикатур Різдва, беззмістовних історій задля розваги тощо.
ЦИТАТИ -
«Часом вистачає один раз вдаритися головою, щоб стати на правильну дорогу» (с.54).
«Так, вона почувалася готовою до цього випробування. Всі кроки її життя провадили сюди. Адже пізнання любові не завжди веде головною дорогою. Може наздогнати тебе далеко, на будь-якій стежці, якою ідеш» (с.60).
«Смерть бажала б, у ту хвилину, аби Творець вибрав інший шлях, інші способи, інші можливості, щоб себе об'явити: магічні, надприродні, позаземні. Щоб її не притягли до відповідальності, щоб вона не змушена була устромляти свої кігті у це тіло і кров, достойні поклоніння: бажала б утекти далеко, коли її покличуть до виконання важкого, гіркого, жахливого обов'язку. Але сталося так, що Дитятко, в глибокому сні, їй посміхнулося. І Смерть відчула себе переможеною і зрозуміла, яким чином її можна перемогти: за допомогою такої безмежної любові, яка саме через неї мала перейти, щоб показати всесвітові свою силу і безмежність» (с.113).
ПОДЯКА -
Видавництву «Свічадо», зокрема Світлані Бабинській.
АНОНС -
Наступна і завершальна книга місяця – «13 різдвяних історій» від «Видавництва Старого Лева» в огляді останньої середи грудня від Марічки Удуд. Запрошуємо до спільного читання та обговорення книги у коментарях!
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно