Право на читання: найкращі цитати про заборону книг

•Старий Лев

Старий Лев 24.12.2015

The Guardian, головне фото - кадр з фільму «Викрадачка книг»

Книги страждали від цензури протягом усього свого існування, і навіть у ХХ та ХХІ століттях ситуація не покращилася. Наприклад, 1973 року шкільна рада однієї із шкіл у Північній Дакоті конфіскувала та заборонила твір Курта Воннегута «Бойня №5», а кілька творів Джоан Ролінґ про Гаррі Поттера було заборонено та спалено у багатьох школах США як пропаганду чаклунства.

Від Ніла Ґеймана до Маркуса Зусака, від Сюзанни Коллінз до Оскара Вайльда - пропонуємо цитати, які надихнуть вас відстоювати своє право на читання.

«Заборонені книги дають тишу, коли нам потрібні слова. Вони закривають наші вуха, коли нам потрібно слухати. Вони роблять нас сліпими, коли ми повинні бачити».

Стівен Чбоскі, автор книги «Добре бути тихонею». Його роман зіткнувся з цензурою у США та Канаді.

«Книга почала холонути і можна було заховати її під форму. Спершу книга на грудях була досить теплою і приємною. Але вона почала йти, і книга знову стала нагріватись. До того часу, як вона повернулася до батька і Вольфганга Еделя, книга вже почала її пекти. Здавалося, вона ось-ось загориться... Книга просто з`їдала її під сорочкою».

У нацистській Німеччині багато книг вважалися небезпечними і були публічно спалені. У творі Маркуса Зусака «Крадійка книг» головна героїня витягає напівобпалену книгу з краю вогнища і ховає її під одягом.

«Спершу один, потім інший, далі кожен у натовпі торкається трьома пальцями лівої руки губ і простягає їх мені».

У 2014 році люди, які протестували проти військового захоплення влади у Таїланді, зробили цей жест із книг Сюзанни Коллінз «Голодні ігри», що символізувало опір режиму.

«Якщо державна школа буде вилучати всі книги, у яких вміщено слова, що можуть образити чиїхось батьків, то у наших публічних бібліотеках не залишиться книг».

Так сказав Пітер Шеєр, виконавчий директор «California First Amendment Coalition», коли десяте видання словника «Merriam Webster dictionary» заборонили у школі в Південній Каліфорнії. Причина заборони - батько одного із школярів поскаржився, що у словник входить поняття «оральний секс».

«Я вірю, що цензура виростає зі страху, і цей страх є заразним, деякі батьки легко йому піддаються. Заборона книги дозволяє їм відчувати контроль над життям дітей. Цей страх часто існує у вигляді морального насильства. Вони переконані, що якщо їхні діти не читають про таке, вони про це не знатимуть. І якщо вони не знатимуть, це не відбуватиметься».

Джуді Блум, авторка книги «Ти тут, Бог? Це я, Маргарет», яка викликала у батьків шок і обурення близько 40 років тому.

«Немає поганих авторів для дітей... бо всі діти є різними. Вони можуть знайти історію, якої потребують, і вони перенесуть себе в цю історію».

Ніл Ґейман - категоричний опонент книжкової цензури. Його власні книги були заборонені в американських школах.

«І Танго був першим пінгвіном у зоопарку, який мав двох татусів».

«And Tango Makes Three» - історія Пітера Парнелла і Джастін Річардсон про двох пінгвінів-самців у Центральному зоопарку Ньою-Йорка, які стали партнерами і висиділи яйце разом. Ця книга викликала хвилю обурення у США, і люди доклали чимало зусиль, щоб заборонити її.

«Я Лоракс. Я розмовляю з деревами. Я розмовляю з деревами, хоч і вони не вміють розмовляти».

«Лоракс» був негативно сприйнятий в одній із каліфорнійських шкіл у 1989 році. Історія була заборонена через «зображення лісозаготівельної промисловості у негативному світлі».

«Ох, ви не можете допомогти, - сказав кіт. – Ми тут усі божевільні».

У 1991 році в одній із провінцій Китаю заборонили класичну історію Льюїса Керрола «Аліса в Країні Див» через те, що «тварини не повинні розмовляти людською мовою, і це катастрофічний злочин ставити людину і тварину на один рівень».

«Звичайно, це непокоїть, коли хтось бере на себе рішення диктувати, що люди повинні читати, а що - ні. Сила організованої релігії дуже сильна у США, і стає сильнішою через інтернет».

Так говорив Філіп Пуллман, автор «Темних матерій», твору, який був заборонений у багатьох школах США здебільшого через антихристиянські теми та позитивне зображення чаклунства.