0(800) 501 508
 
Цілодобово
Кошик 0 грн

Блоги

по:
В період з:
Автор
Поговорімо про генетику… Уривок з книжки «Однакові чи різні? Геноміка»
ДНК, геном та гени — одні з найзагадковіших феноменів сучасної науки, які почали вивчати ще в ХІХ столітті і продовжують досліджувати сьогодні. Це те, з чого ми складаємося. І саме про це доступно та цікаво читачі можуть дізнатися трішки більше на сторінках нової книжки від Старого Лева – «Однакові чи різні? Геноміка». А поки пропонуємо прочитати уривок Підморгує
***
Дарвін: спільний стовбур
 
У ХІХ столітті Чарлз Дарвін відкрив людям теорію еволюції видів. «Усі живі істоти мають спільний стовбур», — заявив він у ті часи, коли було небезпечно порівнювати людину з мавпою чи будь-якою іншою твариною з тієї простої причини, що людина твариною не вважалася.
Дарвін здогадався, що в природному відборі видів домінують властивості, сприятливі у боротьбі за існування. Він відкрив, що ми еволюціонуємо чи то розвиваємо певні якості, ефективні для збереження нашого виду. Він однак не спромігся зрозуміти механізм спадковості.
 
«Я був певен, що різноманітність довкілля, а отже, необхідність адаптуватися в кожному випадку спричинялася до появи нових видів, і людина є одним з них».
 
1835 року Дарвін побував на Галапагоських островах і виявив, що види на цих островах відрізняються від тих, на які він натрапляв в інших місцях. Його увагу привернули в’юрки, оскільки на кожному острові вони мали різні дзьоби: одні могли розколювати горіхи, інші — видобувати комах; існував навіть вид, здатний смоктати кров інших птахів. Так вони адаптувалися до умов довкілля!
 
Дарвін зрозумів, що в межах кожного виду ті, хто має якісь переваги — дзьоб кращої форми, густіше пір’я чи великі лапи для бігу, — має й більше шансів народити ліпше пристосоване потомство, а отже, домогтися, щоб їхні властивості збереглися.
 
Мендель і його горох
 
Якщо всі живі організми мають спільне походження, що ж спричиняє біологічну різноманітність?
 
1866 року Ґреґор Мендель довів, що форма й колір гороху передаються від покоління до покоління. Завдяки своїм працям і тисячам цих рослин він відкрив новий шлях: генетику. То був початок тривалого процесу, який згодом привів нас до дослідження природи генів і хромосом, а також до надзвичайно важливої ролі ДНК.
 
Мендель установив, що кожна жива істота має спадкові фактори, приховані ознаки, які в процесі репродукції утворюють між собою комбінації, згідно із запропонованими ним законами.
 
Наука розвивалася, і завдяки її поступу через століття було виявлено наявність генетичної складової багатьох захворювань, які не обов’язково розвиваються за приписами Менделя.
 
 
Адже середовище та особисті звички становлять інформацію, що впливає на появу захворювань.
 
«Залежно від того, якими — домінантними чи рецесивними — є властивості, вони можуть з’являтися або не з’являтися у дітей, однак — згідно з тими самими законами — знову з’являються в наступних поколіннях».
 
Поговорімо про генетику… і про мушок
 
Мендель прагнув лише викласти закони, що управляють передаванням спадкової інформації рослин. Однак, виявилося, що він виклав принципи спадковості, ґрунтованої на одному тільки гені спадковості, що — хоча й сформульовані дуже давно — не втрачають актуальності і сьогодні та можуть застосовуватися до вищих істот, а також і до людини.
 
На початку ХХ століття учений Томас Гант Морґан досліджував спадкову інформацію плодових мушок (Drosophilа melanogaster).
 
Під час експериментів він зрозумів, що названі генами спадкоємні властивості локалізовані й вишикувані в ядрі клітин, усередині хромосом, і кожен ген має специфічне розташування. Він виявив також, що в природі з’являються мутації генів, які є джерелом неодмінної в процесі еволюції біологічної різноманітності.
Генетика — це наука, що вивчає, як біологічна інформація передається потомству і як вона при цьому видозмінюється.
 
ДНК (дезоксирибонуклеїнова кислота) — це хімічна назва молекули, що містить генетичну інформацію усіх живих істот.
 
Хромосома — це упорядкований ланцюг ДНК, що міститься в ядрі клітини. Різні організми мають різну кількість хромосом. Ми, люди, успадковуємо від кожного з наших батьків набір з 23 хромосом. Сукупність усієї генетичної інформації, що міститься в хромосомах клітин організму, визначає властивості кожного індивіда.
 
Ген є базовим елементом спадковості. Він передає інформацію від покоління до покоління. Це сегмент ДНК.
1944 року Ервін Чарґафф виокремив молекули нуклеїнових кислот в їхніх основах і виявив, що пропорції азотистих основ не завжди однакові. До того ж він відкрив, що кількість тимінових залишків (Т) дорівнює кількості аденінових залишків (А), а кількість гуанінових залишків (G) — кількості цитозинових (С). Ця інформація стала надалі вирішальною для визначення структури ДНК.
 
Вам може бути цікаво
Купуйте книжку «Ідея на мільй000000н» – отримуйте горнятко у подарунок!
Мар’яна Савка, Зоя Казанжи, Світлана Бондар – про жінок, що змінюють реальність
Аврора та інші принцеси
«Феміністки не носять рожевого»: 7 головних думок
Презентація книжки «Однакові чи різні? Геноміка» у Харкові
Сем і Джулія в театрі
stary_lev Стежити
1849 дописів 41986 читачів