Пірнаємо в казку: найзахопливіші фентезі-книги для юних (і не тільки) читачів (частина 2)
Кізима Олеся
07.09.2021
Любителі блукати казковими світами, ви тут? До вашої уваги – друга частина матеріалу про яскраві фентезійні книжки від Старого Лева, які неодмінно сподобаються дітям і підліткам, а також тим читачам, котрі стали настільки дорослими, що знову читають казки 
Ольга Максимчук, «Світ у вулкані. Дощ-убивця»
Третьокласники Марко й Сонька Бруми та Агава Мідний продовжують боротися з Сірими – силами зла, які породжують сум і байдужість, – у реальному світі. Спочатку це нестерпна вчителька математики Какунція, а згодом ще й кістлявий Cірий Кінь, який з’являється на шкільному подвір’ї, знищуючи усе навколо.
Сірий Кінь прагне вбити стареньку бабуню Варвару, адже вона володіє таємними знаннями про Кремантуру і Країну Сонця – казкові країни, в яких побували Сонька, Марко та Агава.
«Земля була поділена на три світи. Між ними лежали високі гори і глибокі ріки... Усі ті світи були цілковито різні, у кожному з них робили своє, й завдяки цьому на землі утримувалася рівновага... Тоді люди по всіх світах жили інакше. Вони не носили за собою власних турбот і не думали про вчорашні й позавчорашні клопоти багато днів поспіль, як оце нині. Не боялися жити. Не гнівалися й не ображалися. Не вміли плакати. Вони відпускали все це, забували й жили собі далі – без страху і болю, щасливі й добрі».
Одного дня Варвара зникає, а рідне місто дітей накривають сірі дощі, від яких люди перестають сміятися та не відчувають нічого, окрім страху... І лише Марко, Агава й Сонька здатні врятувати наш світ.
Ольга Войтенко, «У світлі світляків. На порозі ночі»
Єва-Ліза ніколи не виходить з дому, не читає паперових книжок і не відвідує школи.
«Її батьки були переконані, що вона не почує нічого цікавого від учителів, які навіть не вміють досконало користуватися пошуковими системами і змушують дітей писати на папері! Неймовірно – писати! Ручкою! На папері! Та це ж просто в голові не вкладається!.. Тато купив Єві-Лізі планшет, коли їй було п’ять років, і відтоді він став для дівчини вчителем, інформатором і навіть другом. Та що там, він став для неї цілим світом!»
Одного дня життя Єви-Лізи змінюється, коли в усьому місті несподівано зникає світло, інтернет та зв’язок, а люди, окрім неї і ще двох підлітків, поринають у непробудний сон. Світ огортає ніч, яка не закінчується, а на додачу до всього – у серпні починає падати сніг.
Шукаючи світло, Єва-Ліза знайомиться зі своїм сусідом Тімом, він стає її другом та провідником у фентезійний світ на околиці міста, про існування якого дівчина навіть не здогадувалася, – з кам’яними істотами, що розмовляють, міфічним Ліхтарником, привидами, величезними світляками й драконом.
До Тіма та Єви-Лізи приєднується Макс – юний айтішник, який виходить з коми, однак нічого не пригадує про своє попереднє життя... Що чекає на наших героїв? Чи зможуть вони розгадати таємницю темряви, що поглинула їхній світ?
Ольга Войтенко, «У світлі світляків. Пошуки відправника»
Минув майже рік, відколи наша планета поринула у безкінечні темряву, зиму та тишу, а більшість її жителів спить, не прокидаючись...
Троє підлітків, які не заснули – Єва‐Ліза, Тім та Макс, – разом з драконом Нюхом накривають рідне місто скляним куполом та відновлюють у ньому освітлення, опалення і водопостачання. Також вони намагаються налагодити зв’язок зі зовнішнім світом, а тому щодня відправляють повідомлення «в нікуди», не втрачаючи надії, що хтось їм таки відповість.
«Проте до сьогодні жодної відповіді вони не отримували... Усі радіохвилі, телеканали, інтернет, мобільний зв’язок та навіть військові канали зв’язку мовчали».
Аж ось одного дня на планшет Єви-Лізи приходить повідомлення – невідомого від кого, невідомо звідки і невідомо як:
«Хто-небудь! Будь ласка, хто-небудь... Відгукніться!»
Друзі вирішують податися на пошуки таємничого відправника листа, хай як це буде небезпечно, холодно й страшно. Та чи знайдуть вони когось у своїй подорожі, сповненій дивовиж, випробувань і несподіваних відкриттів на кожному кроці?
Ольга Войтенко, «У світлі світляків. Там, де тиша»
У світі, де панують вічні ніч, зима та невідомість, загубити одне одного чи навіть самого себе – дуже легко. Особливо тоді, коли, шукаючи відповіді, їх таки знаходиш, однак не ті, яких сподіваєшся...
Після того, як Єва-Ліза й Тім, осідлавши дракона Нюха, вирушають на пошуки інших притомних людей на планеті, до Макса, який залишився сам в місті, починають повертатися спогади після втрати пам’яті.
«Пройшовши повне занурення у темряву власних спогадів і страхів, він нарешті відчув, що виринає з неї, точніше, неначе вже зробив перший ковток повітря. Зараз відбувалося дещо дивне – тепер що більше він згадував, то більше відчував, що йому це вже неважливо».
Та чи завжди те, що згадуєш, є тим, про що волієш пам’ятати? Макс зникає, і щоб його віднайти, Єві-Лізі, Тіму та їхнім новим друзям доведеться подолати чимало випробувань, коли навколо – безмежність і тиша, а єдиний провідник – внутрішнє світло.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно