Мистецькі книжки для дітей і батьків
Гербіш Надійка
08.03.2017
Мистецтво спонукає до розмов і роздумів навіть тоді, коли ми його не розуміємо. А якщо вбачаємо щось більше, ніж просто безглузду базгранину, то й поготів.
У кожному разі, рано чи пізно батьки йдуть із дітьми в музей чи на виставку, бачать міські стінописи, обирають книжку за малюнками. Розмови про мистецтво неуникні. А відповідями вчительки малювання чи вчителя з художки маленька вдумлива людина необов’язково вдовольниться. Та й навіщо позбавляти себе такої чудової можливості поговорити зі своєю (чи чужою) дитиною – про мистецтво, історію (адже кожна картина, кожен напрямок – це свого роду реакція на щось; от зовсім недавно художники започаткували дещо, що згодом може перерости у цілу течію: малюють картини руйнування землі через розмаїті людські чинники), екологію, антропологію, археологію, культуру, бізнес – та що завгодно.
І якраз тут книжки Франсуази Барб-Ґалль «Як розмовляти з дітьми про мистецтво» та «Як розмовляти з дітьми про мистецтво ХХ століття» можуть стати справжніми чарівними паличками. І не лише для батьків. Якщо говорити про якісь загальні маст-ріди – то обидві книжки належать якраз до тієї категорії, як на мене.
І ось тут додам трохи особистого досвіду, яким була спершу цілковито заскочена: моя трирічна донька серйозно зацікавилася балетом, читаючи книжку «Olivia» Яна Фалконера. Там лише фрагмент картини Деґа і чорно-біле зображення смішної свинки на театральній сцені були дотичними до теми, однак зуміли справити таке сильне враження.
Власне, це потягнуло за собою пошуки дитячих книжок про того-таки Деґа та його балерин (зокрема, у видавництв Scholastic та Venezia є прекрасні серії дитячих книжок – із коміксами й цікавими історіями – про відомих світових художників). А вже це, у свою чергу і, як то часто буває з книжками, заохотило танцювати, малювати й оглядати музеї, схожі на палаци. Побачимо, яким буде наступний крок, але вже зрозуміло одне: дітям не нудно за книжками про мистецтво. Якщо, звісно, вони кльові.
До речі, існує також ціла низка книжок (зокрема, уже згаданих видавництв), які розглядають людські емоції, тварин, історію, природу, цифри… за допомогою відомих картин і скульптур. І сучасних, і давніх, і навіть древніх. Тексту там дуже мало, а от ілюстрації великі. Вони співставляються і протиставляються, дають відповіді й спонукають до постановки ще більшої кількості запитань. Власне, роблять те, що мали би робити підручники, але не завжди з тим дають раду.
Вони допомагають бачити щонайрозмаїтіше мистецтво й приймати його, а не співставляти згодом, у школі, скажімо, з одноштибними картинками з мультиків у своїй голові й одразу відкидати, бо «складне», «незрозуміле», «непотрібне».
І просто надихають, як і все красиве й глибоке, перевірене часом і тисячами пар глядацьких очей.
А які мистецькі книжки люблять ваші діти?
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно