0(800) 501 508
 
Цілодобово
Кошик 0 грн

Блоги

по:
В період з:
Автор
Книготерапія, або книги для осені
Осінь – моя улюблена пора року. Про неї чарівно написав Паустовський: «Осінь – це прозорість та холод, «прощальна краса» з чіткістю її деталей та свіжим подихом. Осінь вносить у природу скупий малюнок. Багрянець та золото лісів рідшають з кожною годиною, посилюючи різкість ліній, залишаючи оголеними гілки…»
 
Осінь прекрасна – в своєму золотаво-помаранчевому вбранні, в лимонному сонці та навіть у листопадових зливах, які обіймають землю. Але часто так буває, що саме восени нам як ніколи не вистачає тепла. Теплих думок та теплих слів. Розради та заспокоєння. У таких випадках на допомогу приходять наші дорогі та близькі люди. Горнятка з кавою та коцики. Старі улюблені фільми та мелодії. І, звичайно, книги. Пропоную добірку книжок для теплих осінніх вечорів.
 
1. Надійка Гербіш, «Дороговкази, радіо та дощ».
 
Колись я відкрила для себе Надійку Гербіш через її «Теплі історії до кави», які й дійсно виявилися дуже теплими та цікавими. «Дороговкази, радіо та дощ» - не менш цікава, але зовсім інша книга. Це не оповідання і не роман. Скоріше книга-роздум, думки вголос. Роздуми про життя, вчинки, щоденні речі та буденні справи, і паралельно – про пошук Бога, бажання оновити відносини з Ним, знайти баланс у щоденному поспіху. Особисто мене Надійка вчить не-поспіху та щирості. 
 
«Інколи просто мусимо собі нагадувати, що наш тілесний ресурс такий безкінечно обмежений. Зупинятися, розкривати втомлені жмені, відпускати зайве й дозволяти Богу наповнювати спорожніле серце. Щоби в нашій немочі неодмінно проявлялася Його сила». 
 
2. «Він і вона», Теплі історії
 
«Можливо, варто було мріяти про море, про гори, про дивовижну стареньку Європу. Але я мрію просто бути з тобою. Щоби поряд, щоби в злагоді, щоби дарувати тобі шалені ночі і лагідні дні...»
 
Кохання - вічний дар, життєдайна основа, з цим не посперечаєшся. Палке, пристрасне, лагідно-ніжне, таке, що спопеляє до тла й дарує крила. У книжці «Теплі історії. Він і вона» подано низку оповідань, етюдів і замальовок різних авторів. Деякі з цих історій дуже прості та наївні, деякі - казкові, інші – життєві. Але всі вони – теплі та добрі; вони залишають в душі віру в краще, віру у любов як вищу цінність, віру в те, що все буде добре. Саме так, як воно має бути. 
 
3. Богдана Матіяш, «Братик Біль, Сестричка Радість» 
 
«Братик Біль, Сестричка Радість» - збірка есеїв про щоденні людські досвіди, відчуття, переживання. Рефлексії про любов та ненависть, бажання бути та страхи, які заважають нам жити на повну. Читаючи ці есеї, самому хочеться стати добрим та кращим, перестати боятися зробити важливий перший крок, не боятися любити та пробачати, коли це потрібно. Цінувати те, що маємо. Жити з відкритим серцем.
 
«Ми маємо все. Але це наш вибір, що зробити зі всім, що в нас є, постановити при якихось речах бути, а від якихось відійти. Сприймати інших за найприкрішими вчинками, що їх вони тільки можуть зробити, чи бачити їх такими, якими вони насправді є всередині: простими й добрими. І не боятися. Не боятися навіть після найтяжчих падінь вчитися бути добрими. Бо вже від самого цього вибору – від миті, коли обираємо добро, – залежить дуже багато речей, і вже з нього починається дуже багато світла, яке здатне освітити й змінити найбільшу прикрість найтяжчий досвід, прогнати найдовшу ніч».
 
4. Костянтин Паустовський, «Золота троянда» 
 
Я не могла не написати про цю книгу, бо, хоч це і прозовий роман, читається він неначе книга поезій, настільки натхненно та красиво пише автор. У Паустовського немає зайвих слів чи надмірних метафор; він уміє змалювати все настільки детально та витончено, що заплющивши очі, можна легко перенестися уявою на берег Чорного моря чи в далекі ліси та містечка. «Золота троянда» - книга взагалі незвична. Вона не має конкретної теми чи єдиного героя. Головний герой-оповідач – сам автор, який відкриває перед читачем таємниці письменницької праці, ділиться своїми враженнями про творчість Олександра Блока, Івана Буніна, Віктора Гюго, Гюстава Флобера та інших відомих творців. Паустовський розповідає про своє життя, перші спроби написання оповідань, натхнення та піднесення, печалі та трагедії. І разом з автором ми проходимо через всі ці переживання, розділяємо його натхнення, відкриваємо для себе красу та поетичність світу довкола.
 
5. О.Генрі, «Останній листок» 
 
«Мені хочеться звільнитися від усього, що мене тримає, - летіти, летіти все нижче і нижче, як один з цих бідних, втомлених листків».
 
Зрештою, пропоную читати не лише «Останній листок», а всі-всі новели цього автора, бо О.Генрі як ніхто інший вмів майстерно змальовувати цікаві історії та ситуації у коротких оповіданнях. Але «Останній листок», напевно, одна з найвідоміших новел автора, і одна з найкращих у світовій літературі. У цьому невеличкому творі в кілька сторінок підіймаються такі важливі теми та цінності, як відданість, дружба, любов до ближнього, злиденне життя людей мистецтва, самопожертва та віра.
 
Якщо ви ще не читали цю новелу – неодмінно прочитайте, впевнена, що вона не залишить вас байдужими.
 
 
Вам може бути цікаво
Юрко Іздрик: Я перекладаю на слова власні переживання
Маріанна Кіяновська: «"Іван і Феба" – це абсолютний роман»
Олег Сенцов: «У кожної людини можна чогось навчитися, попри її посади і регалії»
Дорж Бату: Я знайшов в Україні справжнє суспільство, де поважають одне одного
Ілларіон Павлюк: Ідеальний фантастичний світ – той, в який читач здатен повірити
Ірина Славінська: «Перед кожним із нас уявне трюмо – у кожному з дзеркал ми трохи інші, це наші запасні життя»
stary_lev Стежити
дописів читачів
Коментарі
Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
Опублікувати