Гордість та упередження Бріджит Джонс: що спільного між двома культовими книгами?
Єфремова Анастасія
17.01.2018
Знали ви чи ні, але роман «Щоденник Бріджит Джонс» Гелен Філдінґ міг і не з’явитися, якби не «Гордість та упередження» Джейн Остін, а головне – якби авторка не закохалася у Коліна Ферта в ролі «остінівського» містера Дарсі. Ці два культові романи свого часу пов’язує навіть більше, ніж може видатися на перший погляд.
Одну з найхаризматичніших і найдотепніших героїнь – Бріджит Джонс – створила англійська письменниця, журналістка й сценарист Гелен Філдінґ. Читаючи «Бріджит Джонс», переконана, навіть ті, хто не бачив екранізації, при цьому неодмінно уявляють Рене Зельвегер (теж пригадуєте те чорне боді із заячими вушками й хвостиком?). Саме ця (на той час ще не настільки відома) акторка зробила образ Бріджит Джонс цілісним й впізнаваним. І рано чи пізно кожна дівчина починає розуміти, співчувати й сміятися разом із Бріджит.
«Щоденник Бріджит Джонс» – це той особливий випадок, коли спочатку на світ з’явилася героїня, а вже згодом – книжка. У 1994 році Гелен Філдінґ опублікувала свій перший роман «Причина успіху» (Cause Celeb), що отримав схвальні оцінки, однак виявився комерційно неуспішним. Авторка ледь зводила кінці з кінцями, коли газета «The Independent» запропонувала їй вести колонку, де б Філдінґ розповідала про життя самотньої жінки за 30-ть у Лондоні. Щоб бути максимально відвертою, письменниця вирішила не вести колонку від свого імені й створила комічно-гротескного персонажа. Так з’явилася вона – Бріджит Джонс, яка стала збірним образом жінок її віку. На той час Філдінґ якраз працювала над своїм другим романом, однак з огляду на те, що її колонка набувала все більшої популярності, видавці запропонували їй взятися за інший роман – «Щоденник Бріджит Джонс», що з’явився 1996 року.
Який же зв’язок між класикою всіх часів, романом «Гордість та упередження» Джейн Остін, і сучасною книжкою про Бріджит, яка постійно намагається кинути курити, менше пити алкоголю й перестати «сохнути» за чоловіками? Подивіться на кадр нижче. Впізнаєте «кочового» містера Дарсі?
Можна припустити, що «Щоденник Бріджит Джонс» – це те, що вийшло би в Джейн Остін, якби вона писала свій славетний роман про Елізабет Беннет і містера Дарсі наприкінці XX століття. Саме «Гордість та упередження» надихнули Гелен Філдінґ на написання «Щоденника Бріджит Джонс». Роман став сучасним переосмисленням класичної британської феміністичної літератури, запозичивши не лише сюжет, а й характери героїв. Хоча доленосну роль тут відіграла не стільки Остін, скільки Колін Ферт і 7-ма екранізація роману «Гордість та упередження».
Виявляється, від однойменного телесеріалу ВВС 1995 року фанатіла не лише Бріджит, а й сама Філдінґ. Саме цей міні-серіал, де роль холодного й непідступного містера Дарсі зіграв Колін Ферт, і надихнув авторку на серію романів про Бріджит Джонс. І роман Джейн Остін, і телесеріал, і навіть ім’я Коліна Ферта не раз згадуються у «Щоденнику Бріджит Джонс». Саме Колін Ферт, у якого, за її власними зізнаннями, закохалася Філдінґ, у 2001 році зіграв її головного героя, ще одного містера Дарсі – тільки вже Марка, а не Фіцвільяма. Також в епізодичній ролі одного зі співробітників видавництва у фільмі можна побачити Кріспіна Бонем-Картера, який у телесеріалі зіграв містера Бінглі.
Письменниця ніколи й не приховувала, що чимало запозичила в однієї з сестер Остін. «Я думаю, що Джейн Остін не проти, і все одно вона мертва», – жартувала Філдінґ в одному з інтерв’ю. Як би там не було, обидва романи потрапили до списку «200 найкращих книжок за версією BBC»: «Гордість та упередження» розмітився на 2-му місці, а «Щоденник…» – 75-му.
Хоча Ліззі навіть у XXI сторіччі навряд чи могла б хоч трохи бути подібною на Бріджит, однак паралелей між двома історіями (а особливо між двома екранізаціями) чимало.
1. «Загальновизнаною істиною є те, що одинак – та ще й при грубеньких грошах – неодмінно мусить прагнути одружитися», – так починається роман «Гордість та упередження». А так перефразовано цей вислів у фільмі «Щоденник Бріджит Джонс»: «Це усім загальновідома істина: коли частина твого життя налагоджується, інша частина миттєво розлітається на друзки».
2. Обидва Дарсі – галантні стримані англійські джентльмени, високо моральні й заможні, готові самовіддано допомагати людям у скрутних ситуаціях.
3. Елізабет і Бріджит – самотні дівчини, на яких з цього приводу тисне суспільство і які так прагнуть знайти своє кохання. Обидві більше прив’язані до спокійного й стриманого батька, ніж до експресивної матері, яка прагне будь-що видати доньку заміж.
4. Прототипом начальника Бріджит й предмету її обожнювання, Деніела Клівера, є «поганець» містер Вікхем, який згодом одружився з наймолодшою зі сестер Беннет – Лідією. Обидва обмовляють Дарсі, і лише наприкінці з’ясовується, що винним насправді були Вікхем і Клівер відповідно: один розбив серце молодшій сестрі Ліззі, інший – переспав із дружиною Дарсі.
5. В обидвох історіях трапляється неприємний любовний курйоз, що змушує головних героїв добряче понервуватися: у «Гордості та упередженні» з містером Вікхемом і Лідією, у «Щоденнику Бріджит Джонс» – з мамою Бріджит та її коханцем. Вирішити всі проблеми в обох історіях береться містер Дарсі.
6. Як і Елізабет Беннет та містер Дарсі, Бріджит та Марк Дарсі зустрічаються на вечірці (сучасній варіації балу часів Джейн Остін). Причому обидві версії містера Дарсі доволі різко й грубо позаочі висловлюються про Елізабет й Бріджит відповідно, не знаючи, що вони це чують.
Так, містер Дарсі у розмові зі своїм другом містером Бінглі відзначає про Елізабет, що «вона нічогенька, але недостатньо гарна, щоби привабити мене; наразі ж я не в тому настрої, щоб виручати молодих дівчат, погорджених іншими чоловіками»; тоді як Марк Дасі зовсім не по-джентльменськи охарактеризував Бріджит як «стару діву, що й двох слів не зв’яже, димить як паровоз, п’є як коняка й одягається, як матір».
7. На балу Елізабет Беннет відмовляється потанцювати з містером Дарсі, тоді як Бріджит – скористатися його службовим авто.
8. І містер Дарсі, і Марк Дарсі починають бесіду з Елізабет/Бріджит з розмови про книжки.
9. Бріджит Джонс за кіноверсією працює у видавництві «Pemberley Press». Пемберлі – назва родинного маєтку Дарсі в Дербіширі.
«Щоденник Бріджит Джонс» – яскравий приклад того, як твір класичної літератури чи навіть його екранізація здатні надихнути на створення оригінальної інтерпретації, яка заживе власним життям, ще й яким! Філдінґ промовисто доводить, що запозичити сюжет, основні типажі й конфлікти – недостатньо, якщо не маєш таланту вдихнути в усе це життя чи, як у її випадку, сповнити начебто знайому історію іскрометним гумором, самоіронією й життєлюбством. З Бріджит смієшся і плачеш. Так, у неї купа недоліків, у голові вітер, довкола суцільні халепи, але за це її і люблять мільйони – за те, що попри купу проблем і курйозів, попри насмішки близьких і постійні невиправдані очікування вона залишається собою й продовжує вірити, що і вона знайде своє щастя.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно