Голмс, Пуаро, Марпл і компанія: 10 відомих детективів у світовій літературі
Маленко Вікторія
25.02.2021
Детективи… Тільки чую, то одразу уявляю, як холодними зимовими вечорами закутаюся в теплий плед, візьму чашку гарячої кави чи глінтвейну і разом із улюбленим детективом буду розгадувати таємничий злочин. Та й хто з нас не любить детективи? Хочете дізнатися про 10 найвідоміших героїв-детективів у книжках? Тоді гортайте далі!
Чільне фото – із серіалу «Правда про справу Гаррі Квеберта»
Шерлок Голмс
Шерлок Голмс на ілюстраціях Сидні Педжіта
Ну хто з нас не чув про видатного англійського детектива-консультанта? Шерлок Голмс з’являється у 56 оповіданнях і 4 повістях Артура Конана Дойла, які вже давно стали класикою жанру.
Тож який він, цей Шерлок? Це худий, високий чоловік з темним волоссям та прямим носом. У минулому чудовий боксер. Знавець хімії, у вільний час проводить у своїй кімнаті хімічні експерименти. Талановитий скрипаль. Блискучий актор і майстер імітацій – вміння перевтілюватись допомагали Голмсу дізнаватися багато інформації та залишатися непоміченим. Має гарне почуття гумору.
А як же два звичні нам атрибути – вигнута люлька та капелюх в клітинку? На диво, у книгах Дойл ніколи не згадує про саме вигнуту люльку. Так, Голмс полюбляє покурити, але використовує звичайну глиняну люльку. Вигнутою вона стала лише в кінці ХІХ століття – тоді Артур Конан Дойл написав п’єсу з лаконічною назвою «Шерлок Голмс», і коли її ставили в театрі, то актору просто було зручніше говорити з такою люлькою. Пізніше той же актор зіграв Шерлока в екранізації 1916 року. Мабуть, його образ виявився таким яскравим, що на довгі роки всім запам’яталося: правильний Шерлок Голмс має курити саме таку люльку. А з капелюхом ще простіше – Сидні Педжіт, автор ілюстрацій до оповідань Артура Конана Дойла про Шерлока Голмса, які друкувалися в журналі «Strand Magazine», просто намалював ілюстрацію до оповідання «Звіздочолий». Саме там доктор Вотсон згадує про «його подорожнє кепі з навушниками». Інші ілюстратори підхопили його ідею і почали зображати Голмса у такому капелюсі.
Але ж ми любимо Шерлока не за це, правда?
Еркюль Пуаро
Девід Суше в ролі Еркюля Пуаро в серіалі «Пуаро Агати Крісті»
Еркюль Пуаро – це вигаданий бельгійський детектив, створений британською письменницею Агатою Крісті. Пуаро – один із найвідоміших персонажів Крісті, який з’явився у 33 романах, 2 п’єсах та понад 50 новелах.
Пуаро невеликого зросту, з яйцеподібною головою та чорним волоссям, яке з віком він починає фарбувати. У нього є вуса, якими детектив неабияк пишається. Одяг і взуття (здебільшого – шкіряні туфлі) дуже чисті, на них немає жодної порошинки. Ця майже маніакальна пристрасть до порядку допомагає йому і в розкритті злочинів. Пуаро дуже пунктуальний, носить зі собою кишеньковий годинник.
Одне з найвідоміших та найканонічніших втілень Пуаро зіграв актор Девід Суше в серіалі «Пуаро Агати Крісті».
Міс Марпл
Джоан Гіксон в образі міс Марпл в серіалі «Міс Марпл»
Джейн Марпл, більш відома як міс Марпл, – ще один відомий персонаж детективних творів Агати Крісті.
Джейн Марпл – старенька пані. Вона має пересічну зовнішність, її мова нерідко може здатися незв’язною і плутаною, вона схильна у своїх поясненнях перескакувати з одного на інше. Але при цьому у цієї леді сильний характер і чудовий аналітичний розум, який вона дуже любить тренувати, розгадуючи різні загадки і незвичайні випадки, що трапляються на її життєвому шляху.
Основні заняття міс Марпл – в’язання для численних племінників, догляд за рослинами в невеликому садочку і всілякі громадські доручення, які вона залюбки виконує (наприклад, збір пожертвувань на різні місцеві заходи). Вона добре знається на квітах, рослинах та садівництві загалом.
Отець Браун
Ілюстрація із зображенням отця Брауна
Отець Браун – вигаданий римо-католицький священник і детектив-аматор. Цей персонаж з’являється у 53 новелах, написаних англійським прозаїком Ґілберта Кіта Честертоном.
Честертон описує отця Брауна як невисокого, нестримного римо-католицького священника, з безформним одягом, великою парасолькою та дивовижним розумінням людського зла. У «Голові Цезаря» автор пише, що отець Браун «раніше був священником в Ессексі, а зараз працює в Лондоні».
Отець Браун скромний і здебільшого досить тихий, за винятком тих моментів, коли має сказати глибоку думку. Попри те, що він схильний шукати реалістичні мотиви скоєння злочинів, отець Браун вірить, що головною причиною є щось надприродне.
Комісар Мегре
Бруно Кремер у ролі комісара Мегре в серіалі «Мегре»
Жуль Мегре або просто Мегре – поліційний комісар, герой серії детективних романів та оповідань Жоржа Сіменона.
Комісар Мегре – це широкоплечий, дебелий чоловік. Він одягнений в капелюх-казанок і щільне драпове пальто з оксамитовим коміром. Комісара Мегре неможливо уявити без його незмінної люльки в зубах, їх у нього ціла колекція. Письменник Жорж Сіменон неодноразово згадує про сільське коріння Мегре.
Пригоди Мегре стали сюжетом для більш ніж 40 кінофільмів та серіалів. Зокрема, у французькому серіалі «Мегре» головну роль зіграв Бруно Кремер.
Ґідеон Фелл
Автопортрет Ґ. К. Честертона
Доктор Ґідеон Фелл – вигаданий персонаж, створений Джоном Діксоном Карром. Він є головним героєм 23 детективних романів. Доктор Фелл – англієць, що живе в передмісті Лондона.
Це повненький чоловік із вусами, який завжди одягає плащ і капелюх зі широкими крисами. Він ходить з допомогою двох палиць. Його точний вік невідомий; під час своєї першої появи про нього кажуть, що Ґідеон Фелл «не дуже старий». Він детектив-любитель і часто поліція залучає його до розслідувань. Доктор Фелл, у звичній манері героїв-детективів, відмовляється розкривати свої висновки доти, доки не прийде до повного розуміння проблеми, що часто розчаровує поліцію.
Вважають, що образ доктора Фелла було створено на основі Ґ. К. Честертона (автора оповідань про отця Брауна), зовнішній вигляд і особистість якого були подібні до цього персонажа.
Ніро Вульф
Ілюстрація до роману «Де Цезар кров’ю спливав» в «The American Magazine», грудень 1938 року
Ніро Вульф – приватний детектив, вигаданий персонаж циклу детективних романів американського письменника Рекса Стаута, один із найпопулярніших персонажів американської масової культури. Головний герой з’являється у 33 романах і 39 повістях та працює в парі зі своїм помічником Арчі Ґудвіном.
Хоча розслідування Ніро Вульфа відбуваються в різний час і показують мінливість пейзажу та суспільства, головні герої не старіють. Рекс Стаут писав, що вік Ніро Вульфа 56 років.
Зріст Вульфа – 5 футів 11 дюймів (180 см), а його вага – 272 фунти (123 кг). Арчі Ґудвін, який є оповідачем, часто описує вагу Вульфа як «одну сьому тонни».
Вульф мало що розповідає про свою молодість, але, мабуть, він був атлетичним, підтягнутим та азартним. Перед Першою світовою війною він шпигував за дорученням австрійського уряду.
Читання відіграє важливу роль у житті Ніро Вульфа, а книги часто займають головну роль у сюжетах багатьох історій. У кабінеті Вульфа книжкові полиці простягаються від підлоги до стелі і вміщують близько 1200 видань.
Ніро Вульф суворо дотримується свого графіка, особливо, коли мова йде про перебування в теплиці на даху. З 9:00 до 11:00 та з 16:00 до 18:00 він доглядає за своєю колекцією орхідей.
Філіп Марлоу
Пауерс Бут у ролі Філіпа Марлоу в фільмі «Філіп Марлоу. Приватний детектив»
Філіп Марлоу – вигаданий персонаж, створений Реймондом Чандлером у серії романів. В одному своєму листі автор зазначив, що Марлоу 38 років і він народився в Санта-Розі, штат Каліфорнія.
Зріст Марлоу 73,5 дюйми (187 см), а важить він близько 190 фунтів (86 кг).
Він мав певний досвід роботи слідчим страхової компанії та окружної прокуратури округу Лос-Анджелес. Після того, як його звільнили за непокору, Марлоу стає приватним детективом.
Філіп часто п’є віскі чи бренді. Він вміє та любить вживати спиртні напої так, аби розв’язати людям язик.
Марлоу часто п’є каву. Уникає використання фільтрів, а обирає вакуумну кавоварку. Він багато палить і віддає перевагу сигаретам «Camel». Вдома іноді курить люльку. Любить шахи, але майже завжди грає сам зі собою або розігрує ігри з книг. Марлоу мислить спокійно та з деякою філософією, любить поезію.
Арманд Ґамаш
Натаніель Паркер у ролі Арманда Ґамаша в фільмі «Таємниця Трьох сосен»
Головний інспектор, поліціянт провінційного Квебеку, Арманд Ґамаш – це герой серії детективних романів, написаних канадською авторкою Луїзою Пенні.
За сюжетом, події розвиваються, як правило, у селі Три сосни, а Ґамаш у кожному романі розслідує вбивства різних людей. Рідна мова детектива – французька, але він говорить англійською з британським акцентом.
Серія книг про Арманда містить мало сцен сексуального характеру чи насильства (або вони взагалі відсутні). Книги називають добрішою альтернативою сучасній кримінальній фантастиці.
Загалом у серії 16 книг. Перша вийшла в США у 2005 році, а остання – у 2020 році. Існує також коротка повість «Шибениця», яка не є частиною серії, хоча головним героєм є інспектор Ґамаш.
У 2013 році сюжет першої книги серії було адаптовано та за ним зняли фільм «Таємниця Трьох сосен» з Натаніелем Паркером у головні ролі.
Маркус Ґольдман
Кадр з екранізації книги «Правда про справу Гаррі Квеберта» Діккера Жоеля
Маркус Ґольдман – молодий письменник, головний герой двох детективних романів від Жоеля Діккера. У книзі «Правда про справу Гаррі Квеберта» Маркус тільки дебютував зі своїм першим романом. Здавалося, біля його ніг уся світова слава. Щоправда, він ніяк не може написати другу книжку, а слава – дама мінлива, читачі от-от оберуть нового кумира. Тоді Маркус вирішує звернутися за допомогою до свого наставника. Це Гаррі Квеберт, один з найвідоміших авторів сучасності.
Та коли Ґольдман зв’язується з наставником, то крім цінних порад, від нього отримує ще й кримінальну справу. Квеберта звинувачують у вбивстві, що сталося 33 роки тому. Маркус береться розслідувати справу, щоб допомогти наставнику та написати про це нову книжку. І виявляється, що правда про Гаррі Квеберта буває не одна.
«Книга Балтиморів» – друга історія про вже відомого письменника у детективному жанрі Маркуса Ґольдмана. Герой пише нову книжку та розгадує таємниці трьох поколінь своєї родини. І, хоча розв'язка історії Балтиморських і Монклерівських Ґольдманів відома – жахлива Драма, що зруйнувала не одне життя, невідомо, чим вона була – випадковим поворотом долі чи логічним фіналом низки секретів, які десятиліттями приховувалися в сім'ї Ґольдманів?
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно